На Одещині продовжують примусове наповнення Катлабуга водою з Дунаю

На півдні Одеської області тривають роботи з примусового наповнення водосховища Катлабуг водою з Дунаю. Для цього використовуються три насосно-силові агрегати загальною продуктивністю 10 м³/с.

Як повідомило 6 жовтня Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, насосне обладнання забезпечує перекачування дунайської води до Катлабуга для стабілізації водного балансу та недопущення подальшого падіння рівня води.

Роботи здійснюються в межах виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2026 року № 503-р, яким були внесені зміни до Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, що зазнали впливу воєнних дій, на період до 2030 року.

Планується наповнити Катлабуг до нормального підпірного рівня — 1,7 м. На відповідні заходи передбачено 39,5 млн грн.

Необхідність примусового наповнення виникла після критичного зниження рівня води через тривалу спеку та складну гідрологічну ситуацію. У вересні Держрибагентство повідомляло, що рівень Катлабуга опустився нижче критичної позначки — так званого мертвого об’єму, що створило ризики для екологічного стану водойми, зрошення, водопостачання та роботи насосної інфраструктури.

Катлабуг має стратегічне значення для українського Придунав’я. Водосховище забезпечує зрошення близько 24 тис. гектарів сільськогосподарських земель на восьми зрошувальних системах Ізмаїльського та Болградського районів. Вода також використовується для господарсько-побутових потреб семи населених пунктів Саф’янівської та Катлабузької громад.

Примусове наповнення Катлабуга розпочалося ще 10 серпня. Тоді для перекачування води з Дунаю була задіяна головна насосна станція Суворовської зрошувальної системи. У Держрибагентстві одразу підкреслювали, що це вимушений і тимчасовий захід, який дозволяє стабілізувати ситуацію, але не вирішує проблему водойми у довгостроковій перспективі.

Одним із наступних етапів має стати модернізація системи енергозабезпечення головної насосної станції Суворовської зрошувальної системи із застосуванням сонячної генерації, накопичувачів енергії та нового насосного обладнання. Запуск енергонезалежної насосної станції раніше планувався на квітень 2027 року.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Ситуація з Катлабугом демонструє одну з ключових проблем українського Придунав’я — дедалі більшу залежність внутрішніх водойм від штучного регулювання водообміну з Дунаєм.

Примусове перекачування води продуктивністю 10 м³/с сьогодні є необхідним антикризовим рішенням. Воно дозволяє не лише підтримувати водний баланс Катлабуга, але й фактично захищає від одночасного розвитку декількох негативних сценаріїв: дефіциту води для зрошення, погіршення умов водопостачання громад, зростання мінералізації та деградації водної екосистеми.

Водночас сама необхідність регулярного використання потужних насосних систем свідчить, що проблему вже недостатньо розглядати виключно як наслідок одного посушливого сезону.

Уряд ще навесні констатував, що через маловоддя останніх років природного притоку під час весняного водопілля на Дунаї недостатньо для повноцінного наповнення придунайських водойм. Серед ризиків прямо називалися підвищення мінералізації води та нестабільність зрошення.

Тому для Катлабуга необхідно переходити від моделі «відкачати воду з Дунаю у кризовий момент» до системної моделі управління водним балансом.

Вона має включати модернізацію насосних станцій, енергонезалежність меліоративної інфраструктури, розчистку та підтримання водообмінних каналів, постійний моніторинг рівнів і мінералізації, а також прогнозування гідрологічної ситуації на Дунаї.

Особливо важливим є енергетичний аспект. Перекачування великих обсягів води насосами є енергоємним процесом, а отже його стабільність залежить не лише від гідрології, але й від вартості та надійності енергопостачання. Саме тому проєкти із використанням сонячної генерації та систем накопичення енергії можуть мати для Придунав’я не допоміжне, а стратегічне значення.

Не менш важливий і регіональний вимір. Катлабуг слід розглядати не ізольовано, а як частину єдиної системи придунайських водойм. У 2026 році держава передбачила примусове наповнення не лише Катлабуга, а й озера Китай, що свідчить про ширший характер проблеми водозабезпечення українського Придунав’я.

На думку Інституту Дунайських досліджень, нинішня ситуація повинна стати підставою для формування окремої довгострокової програми водної стійкості українського Придунав’я.

В умовах маловоддя та більшої мінливості гідрологічного режиму Дунаю питання наповнення Катлабуга, Китаю та інших водойм уже виходить за межі меліорації. Це одночасно питання продовольчої, екологічної, енергетичної та соціальної безпеки півдня Одеської області.

Саме тому стратегічним завданням має бути не лише досягнення Катлабугом нормативного рівня 1,7 м у 2026 році, а створення системи, здатної підтримувати його водний баланс стабільно протягом наступних років.