Болгарія, Азербайджан, Грузія та Туреччина створюють новий енергетичний коридор до Європейського Союзу

Болгарія, Азербайджан, Грузія та Туреччина підписали міжурядову угоду про стратегічне партнерство у сфері чистої енергетики, яка передбачає формування нового транскордонного коридору для постачання електроенергії з Каспійського регіону на європейські ринки.

Документ підписано 10 листопада 2026 року в Анталії (Туреччина) на полях 31-ї Конференції ООН зі зміни клімату (COP31).

Угода спрямована на розвиток енергетичного коридору Азербайджан — Грузія — Туреччина — Болгарія, диверсифікацію маршрутів електропостачання та поглиблення інтеграції електроенергетичних систем країн-учасниць.

Партнерство передбачає розвиток транскордонної інфраструктури, будівництво та модернізацію ліній електропередачі, створення технічних і регуляторних умов для торгівлі електроенергією, а також розвиток волоконно-оптичних комунікацій.

За попередніми оцінками, перспективна пропускна спроможність енергетичного коридору може становити 2 000–3 000 МВт. Для реалізації проєкту передбачається залучення національних операторів систем передачі електроенергії та створення механізмів спільного управління інфраструктурними інвестиціями.

Ініціатива продовжує енергетичну співпрацю, започатковану у 2024 році та закріплену меморандумом у квітні 2025 року. Її реалізація може посилити роль Болгарії як одного з енергетичних вузлів Південно-Східної Європи та забезпечити нові можливості для імпорту електроенергії з відновлюваних джерел.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Створення нового енергетичного коридору між Каспійським регіоном і Європейським Союзом свідчить про поступове формування нової архітектури енергопостачання Південно-Східної Європи, у якій дедалі важливішу роль відіграють чорноморські та дунайські держави.

На думку директора Інституту Дунайських досліджень Віталія Барвіненка, цей проєкт необхідно розглядати не лише як інфраструктурну ініціативу, а й як важливу геоекономічну трансформацію Чорноморсько-Дунайського простору. Йдеться про поступовий перехід від традиційної моделі енергетичної залежності до багатовекторної системи постачання та транзиту енергоресурсів, що може суттєво змінити регіональний енергетичний баланс.

Особливе значення має участь Болгарії, яка отримує додаткові перспективи інтеграції до трансконтинентальних енергетичних маршрутів. У поєднанні з розвитком енергетичної інфраструктури Румунії та інших держав Дунайського басейну це створює передумови для формування взаємопов'язаної системи транскордонних енергетичних коридорів.

Для України такі процеси становлять стратегічний інтерес. Розвиток нових маршрутів постачання електроенергії з Каспійського регіону може сприяти диверсифікації європейського енергетичного ринку та відкривати додаткові можливості для інтеграції української енергосистеми через міждержавні електричні з'єднання.

У цьому контексті особливої актуальності набуває перспективний проєкт будівництва високовольтної лінії «Арциз — Ісакча», який може посилити електроенергетичну взаємодію України та Румунії, підвищити надійність енергопостачання південних регіонів України та розширити можливості транскордонної торгівлі електроенергією.

Водночас, як наголошує Віталій Барвіненко, значення нових енергетичних коридорів виходить далеко за межі економічної доцільності. Вони безпосередньо впливають на геополітичний баланс, енергетичну безпеку та стратегічну автономію європейських держав. Тому Україні важливо не обмежуватися адаптацією до нової енергетичної архітектури Європи, а брати активну участь у її формуванні.

Інститут Дунайських досліджень вважає, що розвиток енергетичної співпраці в Чорноморсько-Дунайському регіоні має стати одним із пріоритетів української економічної та регіональної дипломатії. Поєднання нових трансконтинентальних маршрутів, модернізації міждержавних електричних з'єднань та інтеграції до європейського енергетичного ринку здатне посилити енергетичну стійкість України й перетворити Дунайський регіон на важливий елемент енергетичної безпеки Європи.