Fondul Proprietatea вкладає 11 млн євро, щоб зберегти частку в порту Констанца: що це означає для українських портів Дунаю

Румунський інвестиційний фонд Fondul Proprietatea скористався своїм переважним правом і підписався на 5 632 510 нових акцій Національної компанії Administrația Porturilor Maritime S.A. Constanța — адміністрації морських портів Констанци. Загальна вартість підписки становить 56,3 млн румунських леїв, або близько 11 млн євро.

Рішення було ухвалене в межах збільшення статутного капіталу компанії, затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів CNAPM 30 березня 2026 року. Раніше повідомлялося, що йдеться про збільшення капіталу максимум на 281,6 млн румунських леїв, тобто приблизно 55–57 млн євро, шляхом грошового внеску та випуску нових акцій номінальною вартістю 10 леїв за акцію.

Для Fondul Proprietatea цей крок має передусім захисний характер: фонд реалізував переважне право, щоб не допустити розмивання своєї частки в капіталі CNAPM. За даними портфельної інформації фонду, його участь у CNAPM становить 20%.

CNAPM є одним із найважливіших активів у портфелі Fondul Proprietatea та стратегічною компанією для Румунії, оскільки управляє ключовою портовою інфраструктурою Констанци — головного морського вузла країни на Чорному морі.

Збільшення капіталу CNAPM слід розглядати не лише як корпоративну операцію, а як частину ширшого процесу посилення портової інфраструктури Румунії. Порт Констанца після 2022 року став одним із ключових логістичних вузлів для експорту та імпорту в Чорноморсько-Дунайському регіоні, зокрема в контексті українських вантажопотоків, альтернативних маршрутів і коридорів солідарності ЄС.

Капіталізація портового оператора створює передумови для модернізації інфраструктури, посилення управлінської спроможності та збереження інвестиційної привабливості компанії. Водночас це може зміцнити конкурентні позиції Констанци щодо інших портових вузлів у регіоні, включно з українськими портами Дунаю — Ізмаїлом, Рені та Усть-Дунайськом.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

На думку експертів Інституту Дунайських досліджень, рішення Fondul Proprietatea підтримати збільшення капіталу CNAPM є показовим сигналом для всього Чорноморсько-Дунайського простору. Воно демонструє, що Румунія продовжує розглядати порт Констанца як стратегічний інфраструктурний актив, який має залишатися фінансово спроможним, інвестиційно привабливим і готовим до подальшої конкуренції за регіональні вантажопотоки.

Для українських портів Дунаю це має подвійне значення.

З одного боку, Констанца залишається важливим партнерським вузлом для української логістики. Вона забезпечує вихід до морських маршрутів, інтегрується з румунською залізничною та автомобільною інфраструктурою, а також підтримує функціонування альтернативних транспортних коридорів між Україною, Румунією, Молдовою та ЄС.

З іншого боку, посилення фінансової та інфраструктурної бази Констанци означає зростання конкурентного тиску на українські дунайські порти. Якщо Констанца отримуватиме додаткові інвестиційні ресурси для модернізації потужностей, цифровізації, розширення пропускної спроможності та поліпшення сервісів, це може впливати на розподіл вантажопотоків у регіоні.

Особливо чутливим це є для портів Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ, які після 2022 року набули критичного значення для українського експорту, але залишаються вразливими через обмеження інфраструктури, безпекові ризики, тарифне навантаження та потребу в системній модернізації.

Експерти Інституту Дунайських досліджень неодноразово наголошували, що українська відповідь на посилення Констанци має полягати не в протиставленні румунському порту, а у формуванні власної комплексної політики розвитку Дунайського портового кластеру. Це модернізація причальної, залізничної та автомобільної інфраструктури, цифровізація портових процедур, прозора тарифну політику, реінвестування частини портових доходів у розвиток регіону та створення конкурентних умов для вантажовласників.

У цьому контексті українські порти Дунаю мають розглядатися не лише як резервна логістична інфраструктура воєнного часу, а як довгостроковий елемент європейської транспортної системи. Їхнє майбутнє залежить від здатності України інтегрувати дунайський напрям у ширшу політику TEN-T, коридорів солідарності, транскордонної співпраці з Румунією та Молдовою, а також післявоєнного відновлення економіки півдня Одеської області.

В ІДД підкреслюють: капіталізація порту Констанца є сигналом, що конкуренція за вантажопотоки в Чорноморсько-Дунайському регіоні посилюватиметься. Для України це має стати аргументом на користь прискореної модернізації портів Дунаю та формування стійкої, інвестиційно привабливої й інтегрованої дунайської логістичної політики.