Проблема маловоддя Дністра залишається критичною: короткочасні дощі навряд чи змінять загальну ситуацію

Ситуація з водністю Дністра продовжує викликати серйозне занепокоєння екологів та експертів з управління водними ресурсами. За повідомленнями молдовських медіа з посиланням на директора Міжнародної асоціації хранителів річки Дністер Eco-TIRAS Іллю Тромбіцького, наприкінці минулого робочого тижня стік із Карпат у верхів’ях річки знизився до 66 м³/с, тоді як витрата води в нижньому Дністрі залишалася на рівні близько 100 м³/с. Унаслідок цього рівень води у Дністровському водосховищі, яке має ключове значення для забезпечення водності молдовської частини річки, опустився до позначки 115,5 м.

Як зазначив Ілля Тромбіцький, очікувані дощі можуть мати лише обмежений ефект і навряд чи принципово змінять загальну гідрологічну ситуацію. Це свідчить про те, що проблема маловоддя Дністра має не короткостроковий, а системний характер і пов’язана не лише з поточними погодними умовами, а й із довгостроковими змінами водного балансу, землекористуванням, станом приток, водосховищ та режимами регулювання стоку.

Додаткового значення ситуації надають публічні слухання у парламентській комісії з екології Республіки Молдова, заплановані на 13 травня 2026 року, де має розглядатися стан Дністра. Серед пропозицій, які виносяться на обговорення, — масштабне заліснення басейну річки, створення водоохоронних лісосмуг, заборона розорювання земель безпосередньо біля урізу води, перехід аграрного сектору на посухостійкі культури та технології крапельного зрошення, демонтаж незаконних дамб, обмеження використання артезіанських вод для поливу в періоди гідрологічної посухи та перегляд підходів до використання мінералізованих вод в іригації.

Коментар ІДД

Для України проблема водності Дністра також має безпосереднє значення. Дністер є транскордонною річкою, екологічний стан якої залежить від узгоджених дій України та Молдови, а також від ефективності басейнового управління, моніторингу, обміну даними та адаптації до кліматичних змін. Досвід співпраці у межах Дністровського басейну вже розглядається експертами як один із важливих прикладів транскордонного річкового управління у пострадянському просторі.

Як зазначає директор Інституту Дунайських досліджень Віталій Барвіненко, ситуація з Дністром демонструє, що водна безпека дедалі більше стає питанням не лише екологічної політики, а й публічного управління, регіональної стійкості та транскордонної координації.

«Дощі можуть тимчасово поліпшити гідрологічні показники, але вони не вирішують структурної проблеми. Якщо басейн річки втрачає здатність накопичувати й утримувати воду, якщо заплави деградують, малі притоки замулюються, а аграрне водокористування не адаптоване до нових кліматичних умов, то кожен період маловоддя ставатиме дедалі гострішим. Дністер потребує не ситуативного реагування, а постійної басейнової політики — з узгодженими діями України та Молдови, прозорим моніторингом, екологічно обґрунтованим регулюванням водосховищ і переглядом практик землекористування у прибережних зонах».

В ІДД наголошують, що для України ця проблематика має розглядатися у ширшому контексті водної безпеки південних регіонів, кліматичної адаптації та виконання європейських підходів до інтегрованого управління річковими басейнами. Особливе значення мають відновлення природних водоохоронних територій, посилення контролю за використанням підземних вод, інвентаризація гідротехнічних споруд і формування спільних українсько-молдовських механізмів раннього реагування на гідрологічні ризики.

Таким чином, нинішнє маловоддя Дністра є не лише сезонним природним явищем, а індикатором накопичених управлінських, екологічних і кліматичних викликів. Без переходу до системного басейнового управління навіть сприятливі опади не зможуть забезпечити довгострокову стабілізацію водності річки.