На болгарсько-румунській ділянці Дунаю розпочали встановлення нових навігаційних буїв з AIS

Виконавче агентство «Дослідження та підтримання річки Дунай» Болгарії розпочало заміну плавучих навігаційних знаків на спільній болгарсько-румунській ділянці Дунаю. Роботи стартували у районі Свиштова, де було позначено новий судноплавний шлях, що має забезпечити зручніший і безпечніший прохід для суден. 

Йдеться про встановлення сучасних плавучих навігаційних знаків, обладнаних технологією AIS — автоматичною ідентифікаційною системою. Наприкінці минулого року болгарське агентство отримало 150 таких буїв у межах проєкту DISMAR, що фінансується за програмою транскордонного співробітництва INTERREG VI-A Румунія—Болгарія. 

Нові буї відповідають сучасним вимогам до видимості та безпеки на внутрішніх водних шляхах. Вони оснащені сонячними панелями та AIS-обладнанням, що дозволяє відстежувати їхнє розташування в режимі реального часу через інтегровані інформаційні системи. Це особливо важливо для ділянок Дунаю, де навігаційні умови можуть швидко змінюватися через рівень води, гідроморфологічні процеси, зміщення фарватеру або інтенсивність руху суден. 

Проєкт DISMAR реалізується спільно річковими адміністраціями Болгарії та Румунії. Його головна мета — підвищення безпеки судноплавства та модернізація інформаційної інфраструктури на спільній ділянці Дунаю шляхом створення інтегрованої системи транскордонного маркування. Окрім плавучих знаків, у межах проєкту вже передбачено постачання понад 1000 берегових навігаційних знаків для покращення орієнтування на річці.

Для болгарсько-румунської ділянки Дунаю це має практичне значення не лише як технічне оновлення, а як елемент підвищення надійності всього річкового транспортного коридору. Дунай залишається одним із ключових внутрішніх водних шляхів Європи, а після 2022 року його роль у регіональній логістиці, перевезенні вантажів і підтримці альтернативних маршрутів суттєво зросла.

Особливо важливо, що модернізація навігаційного маркування відбувається на транскордонній основі. Річкове судноплавство не може бути ефективним у межах лише однієї держави: безпека руху залежить від узгодженості дій адміністрацій, єдиних технічних стандартів, оперативного обміну даними та прогнозованості фарватеру на всьому маршруті.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

За оцінкою Інституту Дунайських досліджень, встановлення нових плавучих навігаційних знаків з AIS на болгарсько-румунській ділянці Дунаю є важливим прикладом практичної модернізації річкової інфраструктури.

«Безпека судноплавства на Дунаї залежить не лише від портів, флоту чи глибини фарватеру. Не менш важливою є якість навігаційного забезпечення — видимість знаків, точність маркування, цифрове відстеження об’єктів та оперативність реагування на зміни річкових умов. Використання AIS-технологій у плавучих навігаційних знаках переводить систему маркування Дунаю на більш сучасний рівень управління», — зазначають в Інституті Дунайських досліджень.

В ІДД підкреслюють, що проєкт DISMAR має значення не лише для Болгарії та Румунії. Його результати впливають на функціонування ширшого дунайського транспортного простору, включаючи українське Придунав’я, порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, а також вантажні маршрути, що пов’язують Чорне море з Центральною Європою.

Для України цей досвід є показовим з кількох причин. По-перше, він демонструє, що модернізація річкової навігації має здійснюватися не фрагментарно, а як частина інтегрованої системи управління водним шляхом. По-друге, цифрові інструменти навігації безпосередньо впливають на конкурентоспроможність портів і прогнозованість перевезень. По-третє, транскордонні проєкти у межах INTERREG можуть бути ефективним механізмом оновлення критичної інфраструктури Дунаю.

На думку Інституту, сучасна логістика Нижнього Дунаю потребує комплексного підходу: розвиток портів має супроводжуватися модернізацією фарватеру, навігаційного маркування, інформаційних систем, гідрографічного моніторингу та аварійно-рятувальної готовності. Саме така інфраструктурна зв’язність формує реальну безпеку судноплавства.

Встановлення нових буїв з AIS є частиною переходу Дунаю до цифровішої, безпечнішої та більш стійкої моделі управління річковим транспортом. Для Дунайсько-Чорноморського регіону це ще один сигнал, що майбутня конкурентоспроможність залежатиме не лише від обсягів перевалки, а й від якості навігаційної, інформаційної та транскордонної інфраструктури.