RETN запускає новий магістральний маршрут через Румунію, що посилює цифрову зв’язність Балкан, Молдови та України

Міжнародний магістральний оператор RETN оголосив про запуск нового наскрізного backbone-маршруту Дробета — Бухарест — Ясси — Кишинів. Йдеться про єдину безперервну магістральну лінію, яка формує додатковий варіант фізичного підключення через територію Румунії до Молдови та створює альтернативу наявним регіональним IP-транзитним коридорам у Східній Європі. Проєкт було анонсовано 7 травня 2026 року.

Новий маршрут є частиною ширшої стратегії RETN із посилення оптичної мережі в Центральній та Східній Європі. З’єднуючи Румунію і Молдову з уже наявним балканським коридором RETN Будапешт — Тімішоара — Софія, компанія фактично формує додаткову географію цифрового транзиту між Балканами, Молдовою, Україною та ширшим простором Центрально-Східної Європи.

У RETN підкреслюють, що маршрут забезпечує альтернативне спрямування трафіку до України через Молдову та до Балкан через Болгарію. Це особливо важливо для клієнтів, які потребують більшої різноманітності фізичних маршрутів у Східній і Південно-Східній Європі.

Окрему роль у цій конфігурації відіграють Бухарест і Ясси. За оцінкою компанії, ці міста швидко розвиваються як центри бізнесу, освіти й технологій, а попит на надійну високопродуктивну інфраструктуру в Румунії зростає. RETN також посилається на дані румунського регулятора ANCOM щодо високого рівня розвитку фіксованого широкосмугового доступу: станом на середину 2025 року в Румунії було 6,9 млн фіксованих broadband-підключень, з яких 37% підтримували гігабітні швидкості.

За даними самої компанії, RETN позиціонує себе як незалежного постачальника мережевих послуг для IP Transit і високошвидкісної передачі даних, що поєднує Європу та Азію через власну DWDM і IP/MPLS платформу. На сайті компанії також зазначені присутність і контактні офіси, зокрема в Києві, Софії, Будапешті, Франкфурті, Варшаві та інших вузлах європейської мережі.

Коментар ІДД

На думку Інституту Дунайських досліджень, запуск нового магістрального маршруту RETN через Румунію та Молдову слід розглядати не лише як розширення телекомунікаційної мережі, а як елемент формування нової інфраструктурної архітектури Східної та Південно-Східної Європи.

Для України цей напрямок має особливе значення, оскільки цифрова інфраструктура дедалі більше інтегрується з транспортною, енергетичною, митною та безпековою логікою регіону. Якщо автомобільні, залізничні, портові й енергетичні коридори через Румунію та Молдову формують фізичну основу нової регіональної зв’язності, то магістральні телекомунікаційні маршрути створюють її цифровий вимір.

Особливо важливим є те, що маршрут проходить через румунсько-молдовський напрямок, який у ширшому сенсі збігається з простором, критично важливим для українського Півдня, Придунав’я та чорноморсько-дунайської логістики. У перспективі такі рішення можуть посилити стійкість цифрових сервісів для бізнесу, операторів зв’язку, логістичних компаній, банківського сектору, державних інформаційних систем та транскордонних платформ співпраці.

«Для України питання резервування цифрових маршрутів є так само важливим, як і диверсифікація транспортних або енергетичних коридорів. Новий маршрут RETN через Румунію та Молдову демонструє, що регіон поступово формується як комплексний простір зв’язності — транспортної, енергетичної, цифрової та безпекової. Для українського Придунав’я це має практичне значення, оскільки саме тут сходяться інтереси України, Молдови, Румунії та ЄС у сфері логістики, комунікацій і стійкості критичної інфраструктури», — зазначають в Інституті Дунайських досліджень.

У цьому контексті цифровий коридор RETN може стати ще одним аргументом на користь посилення українсько-румунсько-молдовської співпраці у сфері критичної інфраструктури. Йдеться не лише про швидкість передачі даних, а про здатність регіону забезпечувати безперервність економічних, адміністративних і безпекових процесів у кризових умовах.

Для України важливо, щоб такі маршрути не залишалися лише транзитними зовнішніми рішеннями, а були інтегровані у національну політику цифрової стійкості, розвиток дата-центрів, кіберзахисту, транскордонної електронної взаємодії та відновлення інфраструктури. Саме в такій логіці цифрова зв’язність може стати повноцінною складовою європейської інтеграції українських регіонів, зокрема Одеської області та Дунайського регіону.