В Україні з’явився новий залізничний маршрут для імпорту металопрокату: Констанца — Перечин як альтернатива ризикованій дунайській логістиці

«Укрзалізниця» спільно з UZ Cargo Poland та філією «ЦТС “Ліски”» відкрила регулярний вантажний маршрут між Румунією та Україною, який уже протестовано для імпорту металопрокату. Новий сервіс може посилити стійкість українських імпортних ланцюгів на тлі постійних обстрілів портової інфраструктури на Дунаї.

Першим успішним кейсом нового маршруту стало комплексне перевезення листового прокату з румунського порту Констанца до станції Перечин у Закарпатській області. Маршрут проходить через прикордонні переходи Халмеу — Дяково та поєднує можливості морської логістики Румунії з українською залізничною інфраструктурою.

Для організації перевезення зі станції Чоп-Ліски до порту Констанца були відправлені 60-футові фітингові платформи з дерев’яною підлогою. Ключовою технологічною особливістю сервісу стала зміна візків: платформи переставляються з широкої колії 1520 мм на європейську колію 1435 мм без перевантаження самого товару.

Такий підхід дозволяє уникнути додаткових операцій із розкріплення та повторного кріплення вантажу, зменшити витрати на перевантаження і супутні матеріали, а також пришвидшити проходження кордону. За інформацією залізничників, сама процедура заміни візків триває лише кілька годин, що є суттєво швидшим порівняно з традиційним перевантаженням із вагонів одного стандарту в інші.

Для імпортерів металопрокату це має практичне значення, оскільки українська промисловість і будівельний сектор потребують більш прогнозованих логістичних каналів. В умовах, коли дунайські порти залишаються під постійною загрозою ракетних і дронових атак, альтернативні маршрути через Румунію та західні прикордонні переходи набувають не лише комерційного, а й стратегічного значення.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Експерти Інституту визначають  кілька важливих наслідків для України.

По-перше, він створює додатковий канал імпорту через Румунію, що зменшує навантаження на окремі прикордонні та портові напрямки.

По-друге, застосування технології зміни візків без перевантаження вантажу підвищує ефективність перевезень між залізничними системами з різною шириною колії.

По-третє, маршрут може стати інструментом підвищення стійкості постачання для промислових підприємств, які залежать від регулярного імпорту металопрокату.

По-четверте, він підтверджує зростання ролі Румунії як логістичного партнера України в умовах війни та поступової інтеграції українських транспортних потоків до європейської мережі.

Таким чином, запуск регулярного вантажного маршруту Констанца — Перечин є не лише технічним рішенням для імпортерів металопрокату, а й важливим кроком у формуванні більш стійкої, диверсифікованої та європейсько орієнтованої логістичної системи України.

На думку директора Інституту Дунайських досліджень, доктора юридичних наук, професора Віталія Барвіненка, запуск такого маршруту демонструє поступове формування нової конфігурації української зовнішньоторговельної логістики.

«Мова йде не просто про окремий сервіс для перевезення металопрокату. Це приклад того, як Україна адаптує свої логістичні ланцюги до воєнних ризиків і водночас інтегрується у транспортну систему Європейського Союзу. Використання порту Констанца, прикордонних переходів із Румунією та технології зміни візків без перевантаження вантажу створює більш гнучку модель постачання, яка може бути масштабована і для інших категорій вантажів», — зазначив Віталій Барвіненко.

В Інституті Дунайських досліджень наголошують, що новий маршрут не слід розглядати як конкурента українським дунайським портам. Швидше, це елемент резервної та диверсифікованої логістичної системи, яка має зменшувати залежність імпортерів від одного напрямку та забезпечувати безперервність постачання в умовах воєнної нестабільності.

Особливе значення має і румунський напрямок. Порт Констанца вже став одним із ключових вузлів для українського експорту та імпорту після початку повномасштабної війни. Тепер його роль може посилюватися не лише в аграрній, а й у промисловій логістиці, зокрема для металопродукції, обладнання, будівельних матеріалів та інших вантажів із високими вимогами до збереження під час транспортування.