У Тулчі проходить ювілейна конференція до 100-річчя досліджень водно-болотних угідь дельти Дунаю

У румунському місті Тулча відбувається міжнародна ювілейна конференція «Історія та майбутнє здоров’я водно-болотних угідь — 100 років досліджень для сталого управління в дельті Дунаю». Захід організований Національним інститутом досліджень та розвитку дельти Дунаю INCDDD Tulcea у партнерстві з ICEM Tulcea та Музеєм природничої історії “Григоре Антіпа” в Бухаресті.

Конференція присвячена століттю наукових досліджень у дельті Дунаю та інших водно-болотних угіддях національного й міжнародного значення. За даними AGERPRES, участь у заході беруть фахівці з шести країн — Грузії, Німеччини, Греції, Румунії, Туреччини та України. Символічною історичною точкою відліку організатори визначають 1926 рік, коли вчений Григоре Антіпа заснував Гідробіологічну дослідну станцію в Енісалі, яка нині функціонує у структурі INCDDD.

Особливу увагу під час конференції приділено ролі науки у збереженні екологічного стану дельтових і водно-болотних екосистем, моніторингу біорізноманіття, сталому управлінню природними ресурсами та формуванню сучасної дослідницької інфраструктури. Генеральний директор INCDDD Маріан Тудор повідомив, що план розвитку спеціалізованої інфраструктури інституту передбачає інвестиції у розмірі 25 млн євро до 2029 року. За його словами, незалежні експерти, які оцінювали діяльність інституту відповідно до румунського законодавства, запропонували віднести INCDDD до Performance Class I як високоефективну дослідницьку організацію.

У межах відкриття конференції також було підписано угоду про співпрацю між INCDDD та Ludovika University of Public Service у Будапешті. Крім того, представлено виставку, підготовлену у партнерстві з культурним проєктом Lotca, що поєднує наукову, архівну й культурну оптику осмислення північної Добруджі та дельти Дунаю.

Для України ця подія має не лише наукове, а й стратегічне регіональне значення. Дельта Дунаю є транскордонною природною системою, де екологічні процеси, водний режим, біорізноманіття, судноплавство, рибне господарство, кліматичні ризики та безпекові виклики не можуть розглядатися ізольовано в межах однієї держави. Саме тому розвиток спільних дослідницьких платформ між Україною, Румунією та іншими дунайськими країнами є важливим елементом європейської політики сталого управління водно-болотними угіддями.

INCDDD Tulcea вже виконує низку важливих функцій у цій сфері: забезпечує інтегрований фізичний, хімічний і біологічний моніторинг у біосферному резерваті дельти Дунаю, бере участь у європейських природоохоронних і дослідницьких ініціативах, є науковим центром компетенцій з питань дельт і водно-болотних угідь, а також залучений до Danubius-RI — європейської дослідницької інфраструктури, орієнтованої на річково-морські системи.

Коментар ІДД

В Інституті Дунайських досліджень зазначають, що ювілейна конференція в Тулчі демонструє принципово важливу тенденцію: дельта Дунаю дедалі більше розглядається не лише як унікальна природна територія, а як складна транскордонна система, для управління якою потрібні довгострокові наукові дані, міждержавна координація та сталі інституційні партнерства.

«Сто років досліджень у дельті Дунаю — це не лише історія наукової школи, а й підґрунтя для майбутньої політики управління водно-болотними угіддями. Для України особливо важливо бути активним учасником цього процесу, оскільки українська частина дельти Дунаю є невід’ємною складовою спільної екосистеми. Якість води, міграція видів, стан заплав, рибні ресурси, кліматична адаптація та вплив інфраструктурних проєктів мають транскордонний характер. Тому рішення щодо майбутнього дельти мають спиратися на науково верифіковані дані та спільний моніторинг», — наголошують в ІДД.

На думку експертів Інституту, конференція в Тулчі є важливим сигналом для посилення українсько-румунської співпраці у трьох напрямах.

По-перше, необхідно розвивати спільні системи екологічного моніторингу в дельті Дунаю, зокрема щодо якості води, стану біорізноманіття, гідрологічних змін і впливу воєнних ризиків на природні комплекси.

По-друге, доцільно посилювати наукову дипломатію в Дунайському регіоні, де українські, румунські та європейські дослідницькі інституції можуть формувати спільну доказову базу для управлінських рішень.

По-третє, важливо інтегрувати питання дельти Дунаю в ширший порядок денний відновлення, євроінтеграції та сталого розвитку українського Придунав’я, адже екологічна стійкість регіону прямо пов’язана з транспортною, економічною, водною та безпековою політикою.

ІДД підкреслює, що майбутнє дельти Дунаю залежить від здатності держав і наукових інституцій поєднати природоохоронні цілі з потребами місцевих громад, транскордонної економіки та європейської екологічної політики. У цьому контексті конференція в Тулчі є не лише ювілейною науковою подією, а й важливим майданчиком для формування нової культури сталого управління спільним дунайським простором.