АМПУ розпочала експлуатаційне днопоглиблення в акваторії порту Ізмаїл

Філія «Дельта-лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України» розпочала роботи з експлуатаційного днопоглиблення в акваторії морського порту Ізмаїл.

Про це повідомляє Інститут Дунайських досліджень із посиланням на АМПУ.

Роботи проводяться в операційній зоні причалів на ділянках, де необхідно відновити проєктні глибини. Це має забезпечити безпечний захід суден, стабільне проведення вантажних операцій, а також можливість ефективного використання максимально допустимих осадок суден і суднових партій.

Порт Ізмаїл залишається одним із ключових елементів українського Дунайського кластеру. Підтримання належних глибин біля причалів є критично важливою умовою для безпеки судноплавства, ефективної обробки вантажів і безперервної роботи портової інфраструктури.

До виконання робіт залучено флот філії «Дельта-лоцман», зокрема буксир «Айдар», шаланду КШ-2 та промірний катер «Іван Коваль». Також використовується грейферний плавкран, залучений на умовах тайм-чартеру.

Протягом усього періоду днопоглиблення фахівці здійснюватимуть контроль глибин і моніторинг стану акваторії. Завершити роботи планується протягом двох місяців.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Експерти Інституту Дунайських досліджень зазначають, що експлуатаційне днопоглиблення в порту Ізмаїл має не лише технічне, а й стратегічне значення для стабільності української дунайської логістики.

«Після початку війни Ізмаїл став одним із ключових портових вузлів, через які Україна забезпечує альтернативні маршрути експорту та імпорту. У цих умовах підтримання проєктних глибин є базовою передумовою для ефективної роботи причальної інфраструктури, скорочення простоїв суден і збереження конкурентоспроможності українського Дунайського кластеру», — наголосили в ІДД.

В Інституті підкреслюють, що днопоглиблення є важливим елементом експлуатаційної надійності порту, оскільки безпосередньо впливає на суднозаходи, обсяги суднових партій, швидкість вантажної обробки та загальну економіку перевезень.

Окреме значення такі роботи мають у контексті конкуренції між портами нижнього Дунаю. Розвиток інфраструктури Джурджулешт, Констанци, Галаца, Браїли та інших регіональних логістичних центрів посилює вимоги до українських портів щодо якості сервісу, глибин, цифровізації процедур і транспортної доступності.

«Українські дунайські порти повинні розглядатися не як тимчасова альтернатива чорноморським портам, а як постійний стратегічний актив держави. Для цього необхідне системне інвестування в днопоглиблення, залізничні та автомобільні підходи, перевантажувальні потужності, енергетичну стійкість і координацію з європейськими партнерами», — зазначають в Інституті Дунайських досліджень.

В ІДД наголошують, що підтримання глибин в акваторії Ізмаїльського порту є одним із практичних кроків до зміцнення ролі України в дунайському транспортному коридорі та підвищення стійкості національної логістичної системи в умовах війни.