Болгарія та Північна Македонія прискорюють реалізацію залізничного тунелю Коридору VIII: завершення робіт очікується до 2030 року

Болгарія та Північна Македонія домовилися активізувати координацію робіт із будівництва транскордонного залізничного тунелю в межах Пан’європейського транспортного Коридору VIII та завершити реалізацію проєкту до 2030 року. Наступним практичним кроком стане створення спільного комітету, який відповідатиме за узгодження підготовчих процедур, будівництва та подальшої експлуатації об’єкта. Про це повідомило Міністерство транспорту Болгарії.

Коридор VIII є одним із ключових інфраструктурних маршрутів Південно-Східної Європи, що має з’єднати Адріатичне та Чорне моря через Албанію, Північну Македонію та Болгарію. Загальна довжина залізничної лінії становить 1220 км, з яких 747 км проходять територією Болгарії.

Болгарська сторона вже розділила модернізацію своєї частини маршруту на чотири проєкти. Загальна вартість інвестицій оцінюється більш ніж у 1,2 млрд євро. Національна компанія залізничної інфраструктури замовила проєктування реконструкції всієї ділянки з розрахунковою швидкістю руху до 160 км/год.

Одним із найбільших етапів є реконструкція ділянки Софія–Перник–Радомир. У грудні було обрано консорціум за участю болгарських компаній Interconnecta та SA.IE для виконання робіт вартістю 421,3 млн левів. Завершення будівництва двоколійної лінії очікується до середини 2029 року. Іншу стратегічну ділянку — від Гюешева до кордону з Північною Македонією — реалізовуватиме консорціум за участю Trace Group Hold та VDH. Її вартість оцінюється майже у 100 млн левів.

З боку Північної Македонії будівництво залізничної колії від Куманово до болгарського кордону потребуватиме близько 810 млн євро інвестицій. Водночас в Албанії загальна вартість залізничної інфраструктури в межах Коридору VIII оцінюється у 291 млн євро. Після капітального ремонту уряд країни планує у 2028 році ввести в експлуатацію 34-кілометрову ділянку між Дурресом і Рогожиною.

Коментар ІДД

Активізація реалізації Коридору VIII свідчить про поступове повернення Балкан до логіки інтегрованого транспортного простору, де транскордонна інфраструктура розглядається не лише як елемент мобільності, а як інструмент геоекономічної та геополітичної стабілізації. Домовленість між Болгарією та Північною Македонією щодо спільної координації будівництва тунелю має важливе значення, оскільки саме відсутність синхронізації між національними сегментами протягом тривалого часу залишалася одним із головних бар’єрів для завершення Коридору VIII.

У ширшому регіональному контексті цей проєкт посилює східно-західну зв’язність Південно-Східної Європи та створює додаткові передумови для перерозподілу логістичних потоків між портами Адріатики, Балкан та Чорноморського басейну. Для держав Нижнього Дунаю, включно з Україною, розвиток Коридору VIII є важливим індикатором того, як ЄС і країни-кандидати формують нову архітектуру стійких транспортних маршрутів, здатних зменшувати залежність від вразливих або перевантажених напрямків.

З огляду на війну Росії проти України та підвищену увагу до диверсифікації логістики в Європі, добудова Коридору VIII має не лише економічне, а й стратегічне значення. Вона потенційно розширює мережу мультимодальних зв’язків між Балканами, Дунаєм і Чорним морем, що у перспективі може створити нові можливості для інтеграції українських транспортних маршрутів у ширші південноєвропейські та середземноморські ланцюги постачання.