Болгарія та Румунія розпочали будівництво транскордонного квантового зв’язку: новий етап цифрової безпеки Південно-Східної Європи

19 березня 2026 року в Софії офіційно розпочалося будівництво першої транскордонної квантової комунікаційної інфраструктури між Болгарією та Румунією. Церемонія відбулася в Інституті робототехніки Болгарської академії наук за участю представників уряду Болгарії, Європейської Комісії, наукових установ, а також дипломатичних місій Румунії та Греції. Нове з’єднання має поєднати Софію та Бухарест і стати одним із вузлових сегментів майбутньої загальноєвропейської квантової комунікаційної інфраструктури.

За повідомленням болгарської сторони, новий канал забезпечить захищене середовище зв’язку для урядових установ, дослідницьких організацій і стратегічних підприємств регіону. Болгарська академія наук наголосила, що проєкт є частиною ширшої ініціативи Європейського Союзу зі створення безпечного комунікаційного середовища для державних структур, науки та критичної інфраструктури.

Заступник міністра інновацій та розвитку Болгарії Борислав Банков заявив, що з’єднання з Бухарестом створить безпечний канал для державних інституцій, наукових організацій і стратегічних підприємств, а також закладе основу для розвитку квантових сервісів у сферах цифрової трансформації, кібербезпеки та технологічного суверенітету Європи. У перспективі цей коридор має інтегрувати національні квантові інфраструктури Греції, Болгарії, Кіпру, Румунії та Нідерландів.

Європейська Комісія визначає EuroQCI як загальноєвропейську безпечну квантову комунікаційну інфраструктуру, що охоплює весь ЄС і поєднуватиме наземний сегмент на базі волоконно-оптичних мереж із космічним сегментом на базі супутників. Мета ініціативи полягає у захисті чутливих даних і критичної інфраструктури шляхом інтеграції квантових технологій у чинні системи зв’язку. Комісія прямо вказує, що йдеться про посилення захисту урядових установ, дата-центрів, лікарень, енергомереж та інших критичних систем.

Коментар ІДД

Запуск болгарсько-румунського квантового коридору слід розглядати не лише як технологічну подію, а як елемент формування нової архітектури стратегічної безпеки в Європі. У сучасних умовах цифровий суверенітет дедалі більше визначається не тільки наявністю дата-центрів, оптичних мереж чи хмарних сервісів, а й здатністю держав забезпечити захищену передачу критично важливої інформації на міждержавному рівні.

В Інституті Дунайських Досліджень зазначають, що для Південно-Східної Європи цей проєкт має особливе значення. По-перше, він посилює технологічну роль Болгарії та Румунії як країн, що поступово переходять від периферійного статусу до функції вузлів європейської інфраструктурної інтеграції. По-друге, нова квантова лінія створює передумови для глибшого включення регіону в системи захисту урядового зв’язку, критичної інфраструктури, енергетичних мереж, транспортних коридорів і наукових центрів. По-третє, така інфраструктура формує основу для майбутнього ринку квантових сервісів, де перевагу матимуть держави, які першими інтегруються в європейські мережі нового покоління. Це є аналітичним висновком на підставі задекларованих цілей EuroQCI та параметрів болгарсько-румунського проєкту.

У геополітичному вимірі можна говорити  про зміцнення осі Південно-Східна Європа — Центральна Європа — Західна Європа. Якщо заявлений масштаб буде реалізований, Болгарія справді може посилити свою роль як регіональний вузол у пан’європейській квантовій архітектурі, а Румунія — як ключовий елемент з’єднання чорноморського та центральноєвропейського просторів безпечного цифрового обміну. Саме тому цей проєкт слід оцінювати як інвестицію не лише в телекомунікації, а й у довгострокову стійкість європейського безпекового, наукового та інституційного середовища.