Болгарія відкрила індустріальний парк у Сливені: новий вузол для виробництва, логістики та регіональної конкуренції

У Болгарії офіційно відкрито індустріальний парк “Sliven Industrial Park” вартістю близько 12,2 млн євро. Проєкт реалізовано за підтримки фінансування Європейського Союзу та розглядається як один із найбільших інфраструктурних проєктів муніципалітету Сливен.

За даними SeeNews, відкриття парку відбулося у квітні 2026 року, а загальна вартість інвестиції становить 12,2 млн євро, або приблизно 14,2 млн доларів США. Проєкт підтримано коштами ЄС, зокрема в межах болгарського Плану відновлення та стійкості.

Індустріальний парк у Сливені охоплює близько 2 684 декарів — приблизно 667 акрів. Він розташований на території колишнього аеропорту Буршен поблизу міста Сливен. За інформацією профільних інвестиційних ресурсів Болгарії, парк належить до найбільших проєктів промислового розвитку в країні та є третім за масштабом індустріальним парком, внесеним до державного реєстру індустріальних парків.

Важливо уточнити географічну характеристику: у повідомленнях про проєкт Сливен зазвичай визначається як місто південно-східної, а не південно-західної Болгарії. Це має значення для коректного позиціонування парку в логіці транспортних зв’язків між внутрішніми районами Болгарії, портом Бургас, автомагістраллю “Тракія” та ширшим чорноморським простором.

Проєкт має виразну логістичну складову. Територія парку включає злітно-посадкову смугу довжиною 2,5 км, яка потенційно може бути адаптована для вантажного аеропорту, а також внутрішню залізничну лінію для обслуговування виробничих і складських потреб.

Структурно парк поділено на 17 кварталів у чотирьох зонах: північній, південно-східній, південно-західній та зоні “Аеропорт і автомагістраль”. Найбільша з них — зона “Аеропорт і автомагістраль” — охоплює близько 1 660 декарів.

Для муніципалітету Сливен цей проєкт має не лише локальне, а й регіональне значення. Він формує підготовлений майданчик для залучення виробничих, складських, логістичних і технологічних інвесторів. Офіційна концепція парку передбачає його функціонування як індустріального парку типу А, тобто без вузької спеціалізації виробничої діяльності. Це дозволяє залучати різні категорії інвесторів — від легкої промисловості до логістичних операторів і виробників із високою часткою експортної орієнтації.

У ширшому контексті відкриття такого майданчика демонструє посилення конкуренції між регіонами Південно-Східної Європи за промислові інвестиції. Болгарія активно використовує європейські інструменти відновлення та регіонального розвитку для створення інфраструктури, яка може швидко приймати інвесторів і зменшувати їхні стартові витрати.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

За оцінкою ІДД, поєднання промислової інфраструктури, залізничного доступу, потенційного вантажного авіаційного компонента та близькості до ключових транспортних коридорів створює для Сливена нову роль у регіональній економіці. Для України це також сигнал: конкуренція за інвестиції в Південно-Східній Європі дедалі більше визначатиметься не лише податковими умовами, а й якістю підготовленої інфраструктури, швидкістю підключення до мереж і здатністю муніципалітетів працювати з інвесторами.

Індустріальний парк у Сливені є прикладом інфраструктурного проєкту, який поєднує місцевий економічний розвиток, європейське фінансування та логістичне позиціонування. Для Дунайсько-Чорноморського регіону такі проєкти формують нову карту промислової конкуренції, у якій громади, порти, транспортні вузли та індустріальні майданчики дедалі більше виступають елементами єдиної регіональної економічної системи.

Віталій Барвіненко, директор Інституту Дунайських досліджень, доктор юридичних наук, професор:

“Відкриття індустріального парку у Сливені є показовим прикладом того, як країни регіону використовують європейське фінансування не лише для відновлення інфраструктури, а й для формування нової економічної географії. Для України цей досвід важливий з двох причин. По-перше, він демонструє, що промислові парки мають розглядатися не як ізольовані майданчики, а як частина транспортно-логістичної системи. По-друге, він підкреслює потребу активнішого розвитку подібних інструментів у прикордонних і портових регіонах України, зокрема в Дунайському регіоні”.