Через молдавський порт на Дунаї тепер прямують не зернові, а військові вантажі

У липні–серпні 2025 року зафіксовано різке скорочення експорту пшениці з Республіки Молдова через порт Джурджулешть на Дунаї. За даними економіста Юрія Рижі, обсяги поставок знизилися майже на 60% – із 169,5 тис. тонн у минулому сезоні до 71,5 тис. тонн у нинішньому. Країна опустилася з другого на четверте місце серед постачальників пшениці до ЄС.

Основні причини: рекордний урожай у країнах Європейського Союзу, що зменшив потребу в імпорті на 34%, а також низький рівень води в Дунаї (менше ніж 4 метри), що унеможливлює прийом великих суден у порту Джурджулешть.

Натомість Молдова утримує провідні позиції на ринку олійних культур. Другий сезон поспіль країна є абсолютним лідером у постачанні соняшнику до ЄС. У липні–серпні експортовано майже 29 тис. тонн – це 68,2% від загального імпорту ЄС. Попри менші обсяги, ніж торік, частка Молдови на ринку суттєво зросла.

Порт Джурджулешть, який раніше забезпечував значні прибутки завдяки перевалці українського зерна в напрямку румунської Констанци, нині опинився у центрі геополітичних суперечок. Європейський банк реконструкції та розвитку, що став власником об’єкта у 2021 році, оголосив конкурс на продаж. Хоча турецька компанія пропонувала більшу суму, уряд Молдови надав перевагу румунській «Адміністрації морських портів Констанци».

У молдовських ЗМІ зазначається, що придбання порту Румунією має не лише економічний, а й військово-стратегічний підтекст. Якщо угоду буде завершено, порт Джурджулешть може стати важливим логістичним вузлом для транспортування військових вантажів країн НАТО. Це фактично означатиме перетворення єдиного молдовського виходу до Дунаю й Чорного моря на об’єкт геополітичного значення.

В ІДД наголошують: події навколо порту Джурджулешть демонструють, як економічні проблеми експорту зернових переплітаються з геополітичними процесами, що безпосередньо впливають на безпеку Дунайського регіону та України.