Danube Logistics відзначає 10 років звітності про вуглецеві викиди: ефективність GIFP зростає попри збільшення вантажообігу

У квітні 2026 року Danube Logistics, генеральний інвестор і оператор Міжнародного вільного порту Джурджулешти (Giurgiulești International Free Port, GIFP), оприлюднила десятий щорічний звіт про вуглецевий слід. Документ охоплює період з 1 січня по 31 грудня 2025 року й фіксує водночас дві тенденції: зростання сукупних викидів на тлі розширення виробничої активності та помітне покращення питомої ефективності викидів на одну тонну обробленого вантажу.

За даними порту, у 2025 році загальний обсяг викидів CO₂e на GIFP становив 4 717 тонн, що на 14,8% більше, ніж у 2024 році. Структура вуглецевого сліду при цьому залишилася відносно стабільною: близько 30% припало на Danube Logistics, тоді як приблизно 70% сформували резиденти порту. Основним фактором зростання названо збільшення обсягів перевалки та виробничої діяльності, зокрема у сегменті виробництва рослинної олії, який став найбільшим джерелом викидів у межах портового комплексу.

Водночас для самої Danube Logistics 2025 рік продемонстрував важливий результат у сфері екологічної ефективності. За умови зростання вантажообігу на 22,5% викиди компанії збільшилися лише на 13,0%, що дозволило скоротити викиди CO₂e на тонну обробленого вантажу на 7,8%. Якщо розглядати десятирічний період, цей показник знизився з 1,97 кг CO₂e на тонну у 2016 році до 0,89 кг CO₂e у 2025 році, тобто на 54,8%. Це свідчить про поступове підвищення енергоефективності та кращу екологічну продуктивність оператора навіть в умовах розширення діяльності.

Для регіону ця динаміка має ширше значення, ніж просто корпоративна звітність. Джурджулештський порт є головною точкою доступу Молдови до міжнародного річкового та морського транспорту, а уряд країни у 2026 році додатково підкреслив його системну роль для зовнішньої торгівлі та логістики. На цьому тлі екологічна модернізація GIFP стає не лише питанням репутації окремого оператора, а й елементом довгострокової конкурентоспроможності всього транспортного вузла на нижньому Дунаї.

Окремої уваги заслуговує й поточний інституційний контекст. У лютому 2026 року ЄБРР повідомив про домовленість щодо продажу Danube Logistics, оператора GIFP, румунській державній компанії Port of Constanța. Це означає, що нинішні показники екологічної звітності фактично підсумовують цілий етап розвитку порту під управлінням Danube Logistics та водночас формують стартову точку для наступного етапу трансформації активу.

Коментар ІДД

Для Дунайського регіону особливо показово, що портова інфраструктура дедалі чіткіше рухається до моделі, де економічне зростання вже не може оцінюватися окремо від екологічної ефективності. Випадок GIFP демонструє: навіть за зростання абсолютних викидів, пов’язаних із розширенням виробництва та перевалки, ключовим індикатором стає саме скорочення вуглецевої інтенсивності на одиницю вантажу. Це відповідає сучасній логіці європейської транспортної політики, де конкурентоспроможність дедалі більше пов’язується з енергоефективністю, прозорістю звітності та здатністю інтегрувати принципи декарбонізації в щоденну операційну діяльність.

Експерти ІДД у черговий раз наголошують- конкуренція між портами Нижнього Дунаю у найближчі роки визначатиметься не лише тарифами, глибинами чи пропускною спроможністю, а й спроможністю операторів доводити свою відповідність новим екологічним вимогам міжнародних ринків. Той, хто раніше вибудує систему якісного моніторингу викидів, енергоефективності та ESG-управління, отримає кращі позиції в боротьбі за вантажопотоки, інвесторів і партнерів.

У цьому сенсі десятирічна практика звітності Danube Logistics є не просто корпоративною традицією, а прикладом того, як екологічна аналітика перетворюється на інструмент стратегічного управління портом. Для всього Дунайсько-Чорноморського простору це ще одне підтвердження: майбутнє логістичних вузлів залежить від того, наскільки успішно вони зможуть поєднати інфраструктурне зростання, промислову активність і контрольований екологічний вплив.