Greenpeace Румунія заявляє про можливий витік рідини в районі морського буріння Neptun Deep

Румунський офіс міжнародної екологічної організації Greenpeace повідомив про можливий витік рідини в районі газового проєкту Neptun Deep у Чорному морі. За даними організації, супутникові знімки від 10 березня 2026 року зафіксували пляму в периметрі Domino — глибоководній зоні, де проводяться роботи в межах offshore-проєкту Neptun Deep. Greenpeace оцінює її протяжність приблизно у 100 км, а площу — близько 45 км², що організація порівнює з понад 6 тис. футбольних полів.

За оцінкою Greenpeace Romania, потенційним джерелом скидання могло бути судно Skandi Asserter, яке обслуговує бурову платформу Transocean Barents. Організація зазначає, що маршрут судна частково перетинався зі слідом речовини, зафіксованим супутниковим моніторингом. Водночас ідеться саме про попередню екологічну оцінку, яка потребує повноцінної офіційної перевірки компетентними органами.

Greenpeace також заявив, що Румунське військово-морське управління отримувало повідомлення через систему моніторингу CleanSeaNet, однак не направило команду в море для розслідування, оскільки подію було визнано «оперативно неактуальною» через значну віддаленість від берега. За даними організації, пляму було ідентифіковано за допомогою радіолокаційних супутників Copernicus/Sentinel-1, оброблено системою штучного інтелекту Cerulean і додатково перевірено експертами з океанографічного аналізу.

Ситуація навколо Neptun Deep має особливе значення, оскільки цей проєкт є одним із ключових енергетичних проєктів Румунії та всього Чорноморського регіону. Його реалізують OMV Petrom і Romgaz. Проєкт оцінюється приблизно у 4 млрд євро, передбачає розробку близько 100 млрд м³ видобувних запасів газу та має забезпечити старт промислового видобутку у 2027 році. Очікується, що Neptun Deep може подвоїти газовидобуток Румунії та перетворити країну на нетто-експортера газу.

Водночас цей інцидент знову актуалізує питання екологічного контролю за шельфовими роботами у Чорному морі. Greenpeace Romania заявляє, що у 2022–2025 роках організація ідентифікувала 226 плям забруднення в румунському секторі Чорного моря, і закликає компанії, які реалізують Neptun Deep, посилити відповідальність за діяльність суден субпідрядників та систему моніторингу offshore-операцій.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

В Інституті повідомлення Greenpeace Romania щодо можливого витоку в районі Neptun Deep розглядають, в першу чергу,  як тест на спроможність державних інституцій забезпечувати належний контроль за стратегічними енергетичними проєктами у Чорному морі.

Neptun Deep має очевидне значення для енергетичної безпеки Румунії, Молдови, України та Центрально-Східної Європи. На тлі відмови Європи від російських енергоресурсів румунський шельфовий газ стає важливим джерелом регіональної стабільності. Однак енергетична безпека не може розглядатися окремо від екологічної безпеки.

Чорне море є не лише енергетичним простором. Це складна екосистема, транспортний коридор, зона рибальства, рекреації, військово-морської безпеки та економічної взаємодії прибережних держав. Будь-які інциденти, пов’язані з offshore-бурінням, мають оцінюватися не за принципом «чи досягло забруднення туристичних пляжів», а за принципом системного ризику для морського середовища.

Для Дунайсько-Чорноморського регіону це питання має безпосереднє значення. Дельта Дунаю, українське Придунав’я, румунське узбережжя, морські порти, природоохоронні території та логістичні маршрути завжди формують єдиний простір екологічної взаємозалежності. Тому забруднення в одному секторі Чорного моря потенційно впливає на всю регіональну політику безпеки, транспорту, довкілля та транскордонного співробітництва.

Експерти ІДД вважають, що навколо таких проєктів повинен діяти принцип підвищеної прозорості. Якщо супутникові дані фіксують можливий витік, реакція держави та компаній має бути не формальною, а процедурно чіткою: оперативна перевірка, публічне інформування, встановлення джерела, оцінка екологічних наслідків і, за потреби, притягнення відповідальних сторін.

Особливо важливо, щоб у Чорному морі посилювалася система незалежного моніторингу. Супутникові дані, автоматизовані системи виявлення забруднень, морські інспекції, відкриті екологічні реєстри та транскордонний обмін інформацією мають стати обов’язковими елементами управління offshore-проєктами.

Віталій Барвіненко, директор Інституту Дунайських досліджень окремо зазначив:

«Проєкт Neptun Deep є стратегічним для Румунії та всієї системи енергетичної безпеки регіону. Але стратегічний статус проєкту не може означати зниження екологічних стандартів або послаблення контролю. Навпаки, чим більший масштаб проєкту, тим вищими мають бути вимоги до прозорості, моніторингу та відповідальності операторів».

Також, за словами Віталія Барвіненка, повідомлення Greenpeace Romania демонструє, що Чорне море потребує нової культури екологічного управління.

«Ми маємо справу не з локальною проблемою однієї платформи чи одного судна. Йдеться про загальну модель поводження з морським простором. Якщо забруднення виявляється супутниками, але не перевіряється на місці лише тому, що воно далеко від берега, це створює небезпечний прецедент. Чорне море не починається на пляжі й не закінчується біля туристичної зони. Це спільна екосистема, від якої залежить і Румунія, і Україна, і Молдова, і весь Дунайський регіон».

Віталій Барвіненко також підкреслив, що для України цей кейс має практичне значення.

«Українське Придунав’я та український сектор Чорного моря мають уважно аналізувати такі ситуації. У післявоєнний період Україна також буде повертатися до великих інфраструктурних, енергетичних і портових проєктів. Уже зараз потрібно формувати підхід, за якого економічний розвиток не протиставляється екологічній безпеці, а спирається на неї як на одну з умов довіри інвесторів і суспільства».

Для Дунайсько-Чорноморського простору головний висновок очевидний: великі енергетичні проєкти майбутнього мають розвиватися за принципом «безпека плюс відповідальність». Саме така модель може забезпечити довгострокову стійкість регіону, довіру громадян і реальну інтеграцію до європейських стандартів управління.