Український MHP відкрив у Хорватії завод із виробництва кормів для домашніх тварин вартістю понад 43 млн євро

Українська агропромислова група MHP відкрила у хорватському муніципалітеті Златар-Бистриця перший у Хорватії завод із виробництва вологого корму для домашніх тварин. Обсяг інвестицій у новий виробничий об’єкт перевищив 43 млн євро. Підприємство працюватиме під напрямом MHP Pet Food і вироблятиме продукцію нового бренду Proof для європейського ринку.

За повідомленнями хорватських медіа та компанії, завод у Златар-Бистриці є не лише першим таким об’єктом у Хорватії, а й першим виробництвом вологого корму для домашніх тварин у межах міжнародної групи MHP. На першому етапі підприємство вироблятиме близько 20 тис. тонн продукції на рік. Раніше MHP повідомляла, що з 2028 року річна потужність може зрости до 35 тис. тонн, а реалізація проєкту має створити близько 200 робочих місць.

Новий завод розташований поблизу Загреба, поруч із виробничими потужностями словенської компанії Perutnina Ptuj, яка входить до групи MHP. Це створює технологічну та логістичну синергію: наявна сировинна й виробнича база Perutnina Ptuj може використовуватися для розвитку нового напряму переробки та виробництва кормів для тварин.

Відкриття MHP Pet Food демонструє подальшу диверсифікацію українського бізнесу в Європейському Союзі. Для MHP це означає вихід у сегмент із високою доданою вартістю, де конкурентоспроможність визначається не лише обсягами виробництва, а й якістю бренду, стабільністю постачання, доступом до роздрібних мереж і відповідністю стандартам ЄС.

Коментар ІДД

На думку експертів Інституту Дунайських досліджень, запуск заводу MHP у Хорватії слід розглядати не лише як окремий корпоративний інвестиційний проєкт, а як показовий приклад інтеграції українського агробізнесу у виробничі ланцюги Центральної та Південно-Східної Європи.

Особливо важливо, що йдеться не про експорт сировини, а про створення переробного підприємства на території ЄС із виходом на сегмент готової продукції. Така модель є перспективною для українських компаній, які прагнуть зменшити залежність від сировинної логістики, посилити присутність на європейському ринку та формувати продукцію з більшою доданою вартістю.

Для Дунайсько-Балканського простору цей проєкт має ширше значення. Хорватія, Словенія, Румунія, Болгарія, Сербія та інші країни регіону поступово формують спільний економічний пояс, у якому українські компанії можуть розвивати виробництво, логістику, агропереробку та експортні канали. У цьому контексті інвестиція MHP у Хорватії демонструє, що український бізнес здатний бути не лише постачальником аграрної продукції, а й активним учасником європейської промислової та продовольчої інтеграції.

Водночас для України цей кейс є важливим управлінським сигналом: внутрішня політика підтримки переробки, індустріальних парків, логістичних кластерів і транскордонної кооперації має бути спрямована на те, щоб подібні виробничі ланцюги формувалися не лише за межами країни, а й у прикордонних регіонах України, зокрема в Придунав’ї. Саме там поєднання аграрної бази, портової інфраструктури, близькості до ринків ЄС і потенціалу міждержавної співпраці може створити нові можливості для інвестицій та зайнятості.