Дунайський водний форум 2026 у Софії: водна стійкість стає ключовим порядком денним для Дунайського регіону

З 20 по 22 травня 2026 року в Софії, Болгарія, проходить Дунайський водний форум 2026 під назвою «Від бачення до дії: побудова водостійкого Дунайського регіону». Захід організовано IAWD — International Association of Water Service Companies in the Danube River Catchment Area у межах Дунайської водної програми, яку спільно реалізують IAWD та Світовий банк за співфінансування уряду Австрії. Місцевими партнерами виступають Болгарська водна асоціація та водна компанія Софії.

Форум відбувається у муніципальному мистецькому центрі «Топлоцентрала» в Софії та об’єднує понад 150 учасників — представників водопровідно-каналізаційних підприємств, міжнародних організацій, експертного середовища, органів влади та партнерських інституцій. Центральною темою є перехід від стратегічного бачення до практичних рішень у сфері водної стійкості, зокрема в контексті майбутніх пріоритетів Стратегії ЄС з водної стійкості.

Особливу увагу приділено практичним питанням, які безпосередньо визначають спроможність водного сектору реагувати на кліматичні, інфраструктурні та безпекові виклики. Йдеться про розумне управління активами, підвищення ефективності використання води, модернізацію очищення стічних вод, ресурсоефективність, розвиток кадрового потенціалу та посилення партнерств між комунальними підприємствами.

Для Дунайського регіону цей порядок денний має не лише галузеве, а й макрорегіональне значення. Водна інфраструктура дедалі більше розглядається як складова територіальної стійкості, екологічної безпеки, якості життя громад і здатності регіонів адаптуватися до довгострокових кліматичних змін.

Важливо, що Форум проходить у рік, коли Болгарія вдруге головує у Стратегії ЄС для Дунайського регіону — з 1 січня до 31 грудня 2026 року. Болгарське головування декларує фокус на зменшенні економічних, соціальних і територіальних відмінностей у Дунайському регіоні, посиленні політичного діалогу та кращому узгодженні EUSDR із політикою згуртованості ЄС.

Коментар ІДД

На думку експертів Інституту Дунайських досліджень, Дунайський водний форум 2026 року є важливим сигналом для всієї системи регіонального управління в Дунайському басейні. Вода поступово переходить із суто комунальної або екологічної тематики до категорії стратегічної інфраструктури, від якої залежать стійкість громад, економічна безпека, транскордонна взаємодія та якість просторового розвитку.

Для України цей порядок денний має особливе значення. Українське Придунав’я одночасно є прикордонним, портово-логістичним, аграрним, екологічно чутливим і воєнно вразливим регіоном. Саме тому питання водної стійкості тут не може обмежуватися лише модернізацією водоканалів або очищенням стічних вод. Воно має розглядатися ширше — як елемент безпеки громад, адаптації до кліматичних змін, охорони водних екосистем Дунаю та інтеграції України до європейського простору управління водними ресурсами.

Особливо актуальними для українських громад є теми ефективного управління водною інфраструктурою, скорочення втрат води, цифрового моніторингу, підготовки кадрів і розвитку міжмуніципального співробітництва. У багатьох громадах саме нестача інституційної спроможності, інвестиційних ресурсів і технічної експертизи залишається головним бар’єром для переходу від декларацій до реальних проєктів.

ІДД вважає, що досвід Дунайського водного форуму доцільно використати для формування окремого українського порядку денного водної стійкості Придунав’я. Він має поєднувати модернізацію водопровідно-каналізаційних підприємств, екологічний моніторинг, захист водно-болотних угідь, транскордонну співпрацю з Румунією та Молдовою, а також залучення інструментів ЄС, Світового банку та Дунайської стратегії.

У цьому контексті Болгарське головування в EUSDR у 2026 році відкриває додаткове політичне вікно можливостей. Для України важливо активніше просувати інтереси громад Нижнього Дунаю в межах макрорегіонального діалогу — не лише як території логістики та прикордонної інфраструктури, а й як простору водної, екологічної та соціальної стійкості.