Кишинів долучається до вирішення проблем Чорного моря

Примарія Кишиніва приєднується до європейського проєкту «Сталий розвиток туристичних напрямків Чорноморського регіону – SUSDEST-NET», розробленого для спільного реагування на екологічні, управлінські та соціально-економічні виклики в басейні Чорного моря, повідомляє Logos Press.

Проєкт SUSDEST-NET фінансується Фондом ЄС для басейну Чорного моря програми INTERREG NEXT та охоплює Грецію, Болгарію, Румунію, Молдову і Туреччину. Чорноморський регіон стикається з деградацією довкілля, надмірною залежністю від туризму та фрагментарністю управлінських механізмів, що призводить до нераціонального використання ресурсів і нерівномірного просторового розвитку.

Метою проєкту є формування сталої туристичної моделі на принципах ESG (екологія, соціальна відповідальність і належне управління). Для цього в країнах-учасницях буде створено комітети зі стратегічного управління туристичними дестинаціями, запроваджено інструменти моніторингу на базі штучного інтелекту, а також спільні цифрові платформи, що мають перетворити туристичні напрямки на конкурентні, екологічно відповідальні та інноваційні території Чорноморського регіону.

Бюджет проєкту перевищує 1,4 млн євро, зокрема:

-       1,3 млн євро (90%) — внесок Європейського Союзу;

-       141,6 тис. євро (10%) — внески партнерів.

Фінансова участь муніципалітету Кишинева становить 223,2 тис. євро, з яких:

-       200,9 тис. євро будуть компенсовані з коштів ЄС через муніципалітет Кавали (Греція) як провідного партнера;

-       22,3 тис. євро — власний, невідшкодовуваний внесок муніципалітету (10% від загального бюджету для Кишинева).

Офіційний запуск відбувся 4 листопада 2025 року, а реалізація триватиме до 2028 року. У межах проєкту буде створено комплексну політику й загальну стратегію сталого туризму, що забезпечить узгоджену рамку для впровадження найкращих практик на рівні Чорноморського регіону.

Ініціатива спрямована на перетворення туристичних напрямків на сталі, конкурентоспроможні та привабливі території, які підтримують «блакитну економіку», сприяють збереженню природної та культурної спадщини і підвищують престиж Чорноморського басейну.

Коментар ІДД: Значення участі Кишинева для Молдови та українського Придунав’я

Участь столиці Молдови в проєкті SUSDEST-NET є показовим елементом формування транскордонної політики сталого туризму у всьому єврорегіоні «Чорне море». Для України та Придунав’я важливими є  такі аспекти:

1. Синергія з українськими ініціативами у сфері синьої економіки та екотуризму.

Проєкт безпосередньо корелює з українськими стратегічними документами — зокрема стратегією розвитку туризму та курортів, національними планами екологізації економіки, регіональними стратегіями розвитку Одеської області та агломерації «Велика Одеса».

Особливо важливою є можливість гармонізації підходів Молдови та України в частині:

-       моніторингу навантаження на прибережні екосистеми;

-       створення єдиних стандартів для туристичних дестинацій Чорного моря;

-       розвитку цифрових інструментів управління туризмом та рекреацією;

-       обміну даними та моделювання з використанням AI.

2. Потенціал для розширення співпраці «Одеса–Кишинів–Дунай».

Молдова дедалі активніше включається в чорноморські ініціативи, і участь Кишинева в SUSDEST-NET може стати важливою передумовою для створення транскордонного кластеру сталого туризму «Одеса–Кишинів–Придунав’я», просування комплексних екологічних маршрутів (зелений туризм, історико-культурні маршрути, екомаршрути Дністер–Дунай–Чорне море) а також інтеграції українських громад, зокрема дунайських, у ширші європейські формати Interreg, що розширить їх доступ до фінансування СС.

3. Стратегічний ефект для регіональної безпеки та екологічної стабільності

Участь Молдови в посиленні екологічного менеджменту Чорного моря важлива для України в контексті спільної боротьби з деградацією морських екосистем та координації політик щодо раціонального використання природних ресурсів. Крім того, це сприяє розвитку інституційної спроможності муніципалітетів Чорноморського регіону.

Створення спільних AI-платформ моніторингу є також важливим кроком до системної верифікації екологічних ризиків, що має значення для майбутнього відновлення портів та морської логістики.