Країни ЄС активізували допомогу Молдові через забруднення Дністра після російської атаки

Країни Європейського Союзу останніми днями посилили допомогу Молдові для подолання наслідків забруднення річки Дністер, спричиненого російською атакою на цивільну інфраструктуру України. За даними Представництва ЄС у Кишиневі та молдовських офіційних повідомлень, Бельгія надає 43 плавучі загородження, 3 скімери для збору нафтопродуктів з поверхні води та 11 резервуарів для зберігання зібраних відходів. Словаччина, зі свого боку, направляє 42 захисні бар’єри, 10 бензинових шламових насосів, 220 літрів розчину Bioversal та 30 ємностей для питної води.

Як наголошується, ця допомога надходить у межах Механізму цивільного захисту ЄС, який Молдова активувала 13 березня 2026 року для оперативного реагування на екологічну кризу. Раніше підтримку також надали Румунія, Люксембург, Польща та Німеччина; у публічних заявах молдовської сторони згадувалася і Франція.

19 березня 2026 року Європейська рада у своїх офіційних висновках окремо засудила російські удари по українській цивільній інфраструктурі, які спричинили забруднення Дністра — головного джерела прісної води для Республіки Молдова. У документі зазначено, що ЄС готовий допомогти Молдові у пом’якшенні екологічних наслідків, зокрема через Механізм цивільного захисту, а також привітав оперативну підтримку з боку держав-членів.

Прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну, виступаючи в парламенті, дав зрозуміти, що двосторонні канали зі країнами-партнерами у кризовій ситуації дозволяють вирішувати практичні питання швидше. На цьому тлі уряд Молдови ще 15 березня запровадив режим екологічної тривоги в басейні Дністра строком на 15 днів.

Нагадаємо, забруднення Дністра стало наслідком російської атаки на Новодністровську ГЕС. Унаслідок інциденту молдовська сторона заявила про виявлення у воді бензолу, толуолу, метилбензолу та ксилолу — похідних легких нафтопродуктів, а також про ризики для водопостачання та екосистем.

Коментар Інституту Дунайських досліджень 

Експерти Інституту уважно слідкують за ситуацією навколо Дністра, та наголошують,  що екологічна безпека у Східній Європі вже не може розглядатися як суто національне питання. Забруднення транскордонної річки внаслідок воєнних дій швидко трансформується у регіональну кризу, що одночасно зачіпає водопостачання, громадське здоров’я, цивільний захист і міжнародну координацію. Реакція держав ЄС свідчить про поступове посилення практичної солідарності з Молдовою, але також і про те, що двосторонні канали допомоги нині залишаються швидшим інструментом реагування, ніж повноцінне розгортання загальноєвропейських механізмів.

Директор ІДД Віталій Барвіненко зазначив наступне:

“Для Дунайсько-Чорноморського регіону цей випадок є ще одним нагадуванням, що війна Росії проти України породжує не лише безпекові та енергетичні, а й транскордонні екологічні наслідки. Саме тому питання моніторингу вод, спільного кризового реагування та інтеграції екологічної безпеки у ширшу архітектуру регіональної стійкості мають перейти з рівня ситуативних рішень до рівня сталої міждержавної політики”.