«Лінія енергетичної незалежності» Молдови пройшла випробування

Повітряна лінія електропередачі 400 кВ Вулкэнешть–Кишинів, відома як «лінія енергетичної незалежності», успішно пройшла перші технічні випробування та перебуває на завершальному етапі готовності до введення в експлуатацію. Про це повідомляє Logos Press з посиланням на міністра енергетики Республіки Молдова Дорин Жунгієту.

За наявною інформацією, найближчим часом планується завершення будівництва підстанцій у Кишиневі та Вулкэнешть. Загальна протяжність лінії становить 157 км, інфраструктура включає понад 500 опор та близько 1500 км проводів. ЛЕП перетинає вісім районів і 35 населених пунктів, забезпечуючи стратегічний енергетичний зв’язок між півднем і центром Молдови. Початкова точка маршруту — підстанція в Ісакчі (Румунія), з якої вже існує діюче з’єднання до Вулкэнешть.

Після введення в експлуатацію лінія Вулкэнешть–Кишинів, залежно від режиму роботи енергосистеми, зможе покривати понад 50% пікового споживання електроенергії в Молдові. Проєкт реалізується в межах Проєкту розвитку енергетичної системи та фінансується Світовий банк. Загальна вартість ініціативи становить 61 млн євро, з яких близько 27 млн євро спрямовано безпосередньо на будівництво цієї ЛЕП.

Коментар Інституту Дунайських досліджень (ІДД)

Експерти ІДД наголошують, що запуск лінії 400 кВ Вулкэнешть–Кишинів має значення, що виходить далеко за межі внутрішньої енергетичної безпеки Молдови. Для України, зокрема для Одеської області, цей проєкт формує новий елемент регіональної енергетичної стійкості у Нижньодунайському субрегіоні.

Посилення енергетичної інтеграції Молдови з Румунією та європейською енергосистемою ENTSO-E створює передумови для зниження системних ризиків у прикордонних регіонах, підвищує надійність транскордонної інфраструктури та відкриває додаткові можливості для синхронізації енергетичних і логістичних рішень у трикутнику Україна–Молдова–Румунія.

В умовах воєнних загроз для енергетичної інфраструктури України розвиток таких об’єктів поблизу Одеської області слід розглядати як непрямий, але важливий чинник регіональної стабільності, що підсилює потенціал взаємного резервування, кризового маневрування та довгострокової інтеграції Півдня України до європейського енергетичного простору.