Мінрозвитку оголосило про початок конкурсу з передачі порту “Чорноморськ” у концесію на 40 років

Міністерство розвитку громад та територій України оголосило про старт концесійного конкурсу щодо передачі в концесію строком на 40 років “Першого” та “Контейнерного” терміналів морського порту Чорноморськ (універсального та зернового терміналів).

Конкурс проходитиме у форматі конкурентного діалогу. Концесієдавцем виступає Мінрозвитку, а строк подання заявок на участь у попередньому відборі становить 75 днів з дати публікації оголошення.

Об’єкт концесії включає:

-       майно (нерухоме й рухоме) державного підприємства Морський торговельний порт «Чорноморськ» у межах універсального та зернового терміналів;

-       майно та причали №1–6, що перебувають на балансі Адміністрація морських портів України;

-       майно, створене або придбане концесіонером у межах виконання концесійного договору.

Ключові зобов’язання концесіонера:

-       здійснення інвестицій, достатніх для досягнення визначених обсягів перевалки відповідно до затверджених планів розвитку;

-       фінансування реконструкції шляхопроводу до портової інфраструктури на суму до $4 млн (з ПДВ);

-       виконання соціальних зобов’язань, зокрема збереження частини персоналу та недопущення зниження рівня заробітної плати протягом трьох років.

Мінрозвитку також повідомило, що потенційні учасники можуть звертатися до конкурсної комісії за роз’ясненнями в межах процедури попереднього відбору.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Оголошення концесійного конкурсу щодо порту Чорноморськ у нинішніх умовах викликає серйозні застереження з боку експертної спільноти.

По-перше, запуск 40-річної концесії в умовах повномасштабної війни, високих безпекових ризиків у Чорному морі та невизначених перспектив судноплавства створює асиметрію переговорних позицій між державою та потенційним концесіонером. За таких умов держава ризикує зафіксувати неоптимальні або занижені умови, які буде надзвичайно складно переглянути в майбутньому.

По-друге, модель концесії фактично перекладає ключові інфраструктурні ризики на публічну сторону, тоді як інвестиційні зобов’язання концесіонера залишаються гнучкими та відтермінованими. Заявлені інвестиції не супроводжуються чіткими гарантіями досягнення стратегічних показників розвитку порту, а реконструкція шляхопроводу (до $4 млн) виглядає недостатньою компенсацією за довгострокову передачу контролю над критичною портовою інфраструктурою.

По-третє, соціальні зобов’язання — збереження частини персоналу та рівня зарплат лише на три роки — є короткостроковими і не забезпечують реального захисту трудових колективів у середньо- та довгостроковій перспективі. Після завершення цього періоду порт ризикує зіткнутися з оптимізацією персоналу та деградацією кадрового потенціалу.

З регіональної точки зору, передача ключових терміналів порту Чорноморськ у концесію без чіткої прив’язки до єдиної логістичної стратегії Чорноморсько-Дунайського регіону може послабити синергію між морськими портами Одещини та портами Придунав’я. Існує ризик, що концесійна модель працюватиме в інтересах окремого оператора, а не в інтересах національної експортної та транзитної політики.

Позиція ІДД

У поточних умовах доцільніше було б зосередитися скоріш на тимчасових моделях управління, поетапній модернізації та антикризовому інвестуванні, а не на довгостроковій передачі стратегічного порту в концесію. Без перегляду підходів і чітких запобіжників держава ризикує втратити інструмент впливу на одну з ключових точок морської логістики України.