Молдова вивчає румунський досвід партисипативного управління природоохоронними територіями в дельті Дунаю

Представники органів влади, природоохоронних інституцій та громадського сектору Молдови здійснили навчальний візит до Румунії для вивчення європейських моделей партисипативного управління охоронюваними територіями. Поїздка відбулася 17–19 червня 2026 року та охопила Національний парк дельти Дунаю і Мачинські гори.

За інформацією громадської організації «ЕкоКонтакт», основною метою візиту було ознайомлення з практиками управління природоохоронними територіями, які передбачають активну участь місцевих громад, органів влади та громадських організацій. Особливу увагу було приділено механізмам співпраці у сфері сталого управління екосистемними послугами, розвитку природного туризму та адаптації територій до кліматичних змін.

Під час візиту делегація відвідала Інформаційний центр біосферного заповідника «Дельта Дунаю», де були представлені підходи до залучення місцевих громад і муніципалітетів до процесів управління заповідником. Дельта Дунаю має особливий міжнародний природоохоронний статус: у 1990 році її було оголошено біосферним заповідником у межах програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», а у 1991 році — визнано водно-болотним угіддям міжнародного значення відповідно до Рамсарської конвенції.

Окремий блок програми був присвячений Національному парку Мачинські гори. Учасники зустрілися з адміністрацією парку, обговорили практику розроблення та реалізації планів управління, а також ознайомилися з туристичними маршрутами на території парку. Мачинські гори є єдиним національним парком Румунії, розташованим за межами Карпатського хребта. Парк був створений у 1998 році, займає понад 11 тис. гектарів і має виняткове біорізноманіття: на відносно компактній території зосереджена значна частина рослинного та орнітологічного різноманіття Румунії.

Програма навчального візиту також включала практичну сесію щодо можливостей взаємодії між органами влади, адміністраціями природоохоронних територій та місцевими громадами. Серед ключових тем — управління відходами, розвиток сталого туризму, збереження екосистемних послуг і вплив зміни клімату на природоохоронні території.

Захід організовано в межах проєкту «Покращення управління охоронюваними територіями Молдови шляхом інституційного розвитку, нарощування потенціалу та відновлення середовища існування». Проєкт фінансується Австрійським агентством розвитку в межах міжнародних партнерств Австрійського агентства з розвитку та реалізується Екологічним товариством Biotica і неурядовою організацією EcoContact.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Як зазначає директор Інституту Дунайських досліджень Віталій Барвіненко, досвід Румунії у сфері управління природоохоронними територіями має важливе значення не лише для Молдови, а й для всього Дунайського регіону.

«Дельта Дунаю є не просто унікальною природною територією, а складною системою, де перетинаються інтереси екології, місцевого самоврядування, туризму, транспорту, рибальства та регіонального розвитку. Саме тому ефективне управління такими територіями неможливе без участі громад. Партисипативна модель дозволяє поєднати природоохоронні цілі з економічними потребами місцевого населення», — наголосив Віталій Барвіненко.

На його думку, для Молдови, України та Румунії особливо актуальним є формування спільного підходу до управління дунайськими екосистемами. Йдеться не лише про охорону біорізноманіття, а й про розвиток сталого туризму, водну безпеку, адаптацію до кліматичних змін та посилення транскордонної співпраці.

«Дунайський регіон потребує не ізольованих природоохоронних рішень, а узгодженої політики, в якій громади, держава, експертне середовище та міжнародні партнери діють як учасники єдиного процесу. Для України цей досвід також є важливим, особливо в контексті розвитку Придунав’я, відновлення територій та інтеграції до європейських екологічних і управлінських стандартів», — зазначив директор Інституту.

В Інституті підкреслюють, що подібні навчальні візити сприяють не лише обміну практичним досвідом, а й формуванню довгострокової регіональної культури співуправління природними ресурсами. Для Дунайського басейну, який одночасно є екологічним, транспортним і соціально-економічним простором, такий підхід має стратегічне значення.