На Дністрі зберігається ризик нафтового забруднення.

Республіка Молдова продовжує ліквідацію наслідків забруднення Дністра нафтопродуктами, які, за даними молдовської сторони, надходять з території України. Кишинів звернувся до Румунії із запитом про технічну підтримку для встановлення додаткових фільтрів і посилення спроможності локалізації забруднення.

За інформацією молдовських органів влади станом на 12–13 березня 2026 року, найскладніша ситуація фіксується в районі Наславчі, де останні проби води засвідчили погіршення показників до 5-го класу якості, що означає високий ризик для безпеки населення. У зв’язку з цим місцевій владі рекомендовано припинити водопостачання та не використовувати воду з річки для побутових потреб і напування тварин.

Водночас у районах Сорока, Флорешть, Синжерей і муніципії Бєльці вода класифікується як 3-й клас якості, тобто середній рівень забруднення. У цих зонах дозволене використання води з обмеженнями: заборонено споживати воду безпосередньо з Дністра, поїти нею тварин, використовувати її для зрошення та рибальства. У низці південніших районів, зокрема в Оргеївському, Кріуленському, Дубесарському, Каушанському, Штефан-Водському районах та в муніципії Кишинів, показники якості води наразі залишаються в межах норми.

Міністерство довкілля Молдови та уряд країни наголошують, що ситуація перебуває під постійним контролем, а водопостачання в частині північних населених пунктів уже було відновлено після перевірок. Окремо молдовська сторона заявила, що на цей момент прямої загрози для водозабору Кишинева немає, оскільки забруднена пляма перебуває на значній відстані від столичної станції забору води.

За даними молдовських офіційних комунікацій, до реагування залучено кілька державних структур, зокрема служби з надзвичайних ситуацій, екологічну інспекцію та водогосподарські органи. Роботи з уловлювання й фільтрації нафтопродуктів тривають, однак влада визнає ризик, що вже встановлені бар’єри не зможуть оперативно зупинити весь обсяг забруднювачів, які продовжують надходити у річку.

Попередньо молдовська сторона також пов’язує інцидент із наслідками ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України 7 березня, після якого, за її інформацією, у районі Дністровської ГЕС міг статися витік технічних мастил у річку.

Коментар ІДД

Ситуація на Дністрі демонструє, що навіть локалізований техногенний інцидент у верхів’ї транскордонної річки швидко трансформується у міждержавний екологічний та гуманітарний виклик. На практиці йдеться не лише про якість води, а й про стійкість систем водопостачання, довіру населення до офіційних повідомлень та спроможність держав до синхронного кризового реагування.

Для України, Молдови та Румунії цей випадок є аргументом на користь поглиблення спільного моніторингу транскордонних вод, створення оперативних протоколів екстреного обміну даними та формування резерву технічних засобів швидкого реагування на забруднення. Інцидент показує, що воєнні ризики дедалі частіше породжують не лише прямі руйнування, а й відкладені транскордонні екологічні наслідки, які потребують регіональної координації на рівні басейнового управління.

На думку експертів Інституту дунайських досліджень, подальший розвиток ситуації потребує трьох паралельних кроків: постійного лабораторного контролю якості води в динаміці, максимально прозорої міжурядової комунікації та інституціоналізації механізму спільного українсько-молдовсько-румунського реагування на екологічні інциденти в басейнах транскордонних річок.