Найближчими днями стартують перші аукціони на промисловий вилов риби у Дунаї: названо стартові ціни лотів

8 грудня Держрибагентство опублікувало в системі «Прозорро.Продажі» перші оголошення про аукціони на право промислового вилову водних біоресурсів у 2026 році. Відповідні матеріали були розміщені на офіційній сторінці установи у Facebook, повідомляє «Південь сьогодні».

Аукціони відбудуться 18 грудня, а подання ставок триватиме до 20:00 17 грудня.

З-поміж оприлюднених лотів 10 стосуються промислового вилову риби в українській частині Дунаю. Запропоновані обсяги та стартові ціни включають:

-       2 лоти по 26,279 т — стартова ціна 114 412,78 грн;

-       4 лоти по 43,053 т — стартова ціна 196 036,03 грн;

-       3 лоти по 51,925 т — стартова ціна 235 223,06 грн;

-       1 лот на 79,941 т — стартова ціна 386 383,16 грн.

Усього на 2026 рік для Дунаю сформовано 16 лотів, і цьогоріч цей процес уперше відбувається до завершення календарного року, що має скоротити традиційні затримки у старті риболовного сезону.

а попередніми оцінками, вилківські та кілійські рибалки зможуть вийти на промисел не раніше середини січня 2026 року.

У попередні роки через бюрократичні затримки українські рибалки починали сезон значно пізніше, ніж румунські колеги, які вже в лютому активно працювали на промислі дунайського оселедця. Це створювало нерівні умови доступу до ресурсу, а також сприяло зростанню нелегального вилову: торік вся риба, що з’явилася в продажу на Одещині до 1 березня, була виловлена незаконно.

Коментар Інституту дунайських досліджень

Інститут дунайських досліджень вітає поетапний перехід України до прозорої та конкурентної моделі розподілу доступу до водних біоресурсів, що здійснюється через «Прозорро.Продажі». Для Придунав’я це є важливим кроком.

Завчасне проведення аукціонів зменшує затримки в отриманні дозволів і дозволяє українським рибалкам виходити на промисел синхронніше з румунською стороною. Це вирівнює умови доступу до ресурсу та також зменшує соціально-економічну напругу у Вилковому та Кілії.

Ринковий механізм із чітко визначеними квотами і прозорими правилами зменшує стимули до тіньового промислу, особливо у пікові періоди попиту на, в першу чергу, дунайський  оселедець.

Україна повинна рухається в бік тих моделей, що застосовуються в країнах ЄС: цифрове управління, відкриті аукціони, науково обґрунтовані квоти, міждержавна координація щодо міграційних видів.

Відзначаємо також синхронізацію календарів, спільний моніторинг запасів, взаємодія щодо нерестових періодів та захисту осетрових повинні бути наступними кроками. Придунав’я — це єдиний екосистемний комплекс, тому ефективне управління можливе лише у форматі «басейнової координації».

ІДД наголошує, що саме прозорі аукціони — це фундамент для відновлення довіри між державою та рибальськими громадами Придунав’я. Водночас реформа потребує подальшого розвитку: синхронізації з Румунією, підсилення наукового моніторингу та чіткої боротьби з незаконним промислом. Лише системний підхід дозволить забезпечити стале використання дунайських біоресурсів і збереження риболовного потенціалу регіону.