«Нібулон» масштабує річкові перевезення Дунаєм та відкриває молдовський напрямок

Українська компанія «Нібулон» продовжує розширювати присутність на Дунаї, переходячи від епізодичних операцій до більш складних міжнародних логістичних схем із залученням портів України, Румунії, Болгарії, Сербії та Молдови. За повідомленнями компанії, після виходу на ринки Середнього та Верхнього Дунаю у 2025 році оператор відкрив новий напрямок із використанням молдовського порту Джурджулешти та відпрацював комбіновані моделі двостороннього завантаження.

Першою операцією в межах нового маршруту стала комплексна логістична схема: судно виконало рейс за маршрутом Ізмаїл — Галац із перевезенням 3 600 тонн металургійного шлаку, після чого перейшло до порту Джурджулешти, де було завантажено 5 000 тонн ріпаку для подальшого транспортування до Констанци. Загальний обсяг перевезень у межах цього рейсу перевищив 8 600 тонн. Також компанія повідомила про відпрацювання двосторонньої схеми, за якої зерно доставляється з Ізмаїла до портів Болгарії, а у зворотному напрямку судна завантажуються мінеральними добривами в сербських портах із подальшим транспортуванням до Джурджулешт. Така модель дозволяє скорочувати частку порожніх рейсів і підвищувати комерційну ефективність флоту.

Загалом, за підсумками 2025 року «Нібулон» перевіз річковим транспортом понад 110 тис. тонн вантажів. Ще навесні 2025 року компанія офіційно оголосила про вихід на ринки Середнього і Верхнього Дунаю, позиціонуючи власний флот як основу для повного циклу експорту зернових і перевезення інших типів вантажів у дунайському басейні. Компанія наголошує, що її флот дає змогу працювати не лише з аграрною продукцією, а й із добривами, шлаком, металом та іншими вантажами залежно від попиту ринку.

Розширення «Нібулону» відбувається на тлі збереження високої ролі дунайського кластеру для українського експорту. За даними галузевих повідомлень, у 2025 році через порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ було перевалено понад 8,9 млн тонн вантажів, що підтверджує стратегічне значення дунайського коридору навіть після часткового відновлення роботи морського експорту через Чорне море.

Коментар Інституту Дунайських досліджень 

Розширення логістики «Нібулону» на дунайському напрямку має значення, що виходить далеко за межі корпоративної новини. Йдеться про поступове формування нової моделі української річкової логістики, у якій Дунай перестає бути лише запасним маршрутом на випадок кризи й дедалі більше стає повноцінною міжнародною транспортною системою з багатосторонніми комерційними зв’язками.

Особливо важливо, що компанія переходить до маршрутів із багатоточковим завантаженням і розвантаженням, включаючи Молдову. З логістичної точки зору це означає вищий рівень інтеграції українського перевізника у регіональний дунайський ринок, де ефективність визначається вже не лише можливістю доставити вантаж до Констанци, а й здатністю формувати зворотні потоки, комбінувати різні види продукції та працювати в кількох юрисдикціях одночасно.

Для України поява стійкого молдовського напрямку через Джурджулешти є показовою з трьох причин. По-перше, це розширює функціональну географію дунайської логістики в південно-західній частині регіону. По-друге, це підвищує гнучкість експорту й імпорту супутніх товарів, зокрема добрив. По-третє, це створює додаткові передумови для формування в майбутньому більш щільної транспортно-економічної взаємодії між українськими, румунськими та молдовськими портами Нижнього Дунаю.

Водночас цей кейс виявляє і системну проблему: приватні оператори вже демонструють здатність до швидкого логістичного масштабування, тоді як інституційне середовище дунайського транспорту в Україні все ще потребує подальшого розвитку. Необхідна глибока модернізація портової інфраструктури, передбачувані правила доступу до річкової логістики, оновлення флоту, цифровізацію перевізних операцій та посилення координації з партнерами в сусідніх країнах.

Експерти ІДД вважають, що розширення присутності «Нібулону» на Середньому та Верхньому Дунаї, а тепер і на молдовському напрямку, є індикатором того, що український дунайський кластер входить у фазу якісної трансформації. Якщо раніше його головною функцією було компенсувати блокади й ризики, то тепер дедалі виразніше проявляється інша логіка — формування постійного регіонального ринку річкових перевезень, у якому Україна може виступати не периферійним учасником, а одним із активних логістичних центрів Нижнього Дунаю.