Примари Молдови наполягають на більш тісному діалозі з центральною владою у питаннях децентралізації та євроінтеграції

Примари молдовських громад закликають уряд активізувати консультації з місцевими адміністраціями щодо адміністративно-територіальної реформи та процесів, пов’язаних із підготовкою Молдови до вступу в Європейський Союз. Про це повідомляє Logos Press за результатами конференції «Звіт про розширення 2025: досягнення та майбутні пріоритети Республіки Молдова», що відбулася 11 листопада у Кишиневі.

За словами Віолетти Круду, примара комуни Крузешть муніципія Кишинів та віце-голови CALM, попри те, що більшість змін на шляху до членства в ЄС імплементуються саме на місцевому рівні, громади досі залишаються осторонь ухвалення рішень:

«Молдова — це близько тисячі населених пунктів, які живуть окремим життям. Саме вони найближчі до громадян і можуть бути провідниками їхніх очікувань. Проте наш голос у ключових дискусіях майже не звучить».

Круду наголосила, що минулоріч ухвалений Закон про добровільне об’єднання примарій наближається до ключового дедлайну — завершення процесу до кінця 2026 року. Проте чіткого урядового плану реалізації реформи досі не представлено:

«Нам кажуть, що план існує, але за рік до завершення об'єднання ми його не бачили. Це неправильно. Очікуємо широких консультацій з новим генеральним секретарем уряду», — заявила примар.

Єврокомісар з питань розширення Марта Кос під час свого виступу наголосила, що розвиток держави починається з посилення можливостей локальних спільнот. Саме від спроможності місцевої влади залежить якість управління й наближення держави до стандартів ЄС:

«Ніхто краще за примарів не знає, що відбувається на місцях. Децентралізація — це основа розвитку та підвищення підзвітності влади».

Вона також підтвердила, що ЄС продовжить підтримку Молдови у процесі інституційної консолідації, цифровізації послуг та посилення фінансової автономії місцевих органів влади.

Уряд Молдови оголосив про старт реформи зі модернізації місцевого публічного управління, яка має на меті ефективний розподіл повноважень між рівнями влади, прозоре управління ресурсами, цифровізацію процесів та зміцнення фінансової автономії примарій.

Місцеві лідери наголошують: без системного діалогу реформа ризикує стати формальною і не врахувати різноманіття потреб близько 1000 молдовських громад.

Аналітичний акцент ІДД:

Республіка Молдова є ключовим партнером України у межах Єврорегіону «Нижній Дунай», Придунайських програм ЄС та транскордонних проєктів. Успішна децентралізація та спроможні громади — основа розвитку транспортних коридорів, логістики, екологічних програм, цифрових сервісів та прикордонної співпраці.

Українська модель децентралізації та досвід добровільного об’єднання громад є прикладом для Молдови. Водночас синхронізація реформ важлива для майбутнього спільного управління агломераціями, прикордонними зонами та макрорегіональними проєктами (EUSDR, Interreg NEXT, TEN-T).

ІДД рекомендує створити постійний Молдово–Український діалог громад, з фокусом на управління агломераціями та прикордонними територіями, інтенсифікувати залучення Дунаю та Придунайських громад (Одеса–Ізмаїл–Рені–Галац–Джурджулешть) до формування спільних проектів а також розвинути програми професійного навчання для примарів та старост, включно з цифровими компетенціями.