Річковий порт Унгень можуть звільнити від відрахувань до бюджету з чистого прибутку за 2025 рік — для інвестицій у портову інфраструктуру

Засновник ДП «Річковий порт Унгень» (Portul Fluvial Ungheni) — Агентство державної власності Республіки Молдова — розробляє проєкт постанови уряду, який передбачає звільнення підприємства від сплати відрахувань до державного бюджету з чистого прибутку, отриманого у 2025 році.

Як зазначається, метою ініціативи є фінансова підтримка підприємства шляхом збереження у його розпорядженні необхідних ресурсів для інвестування в портову інфраструктуру. Йдеться про забезпечення умов для підтримки та розвитку операційної спроможності порту, а також для підвищення безпеки й ефективності його діяльності.

Згідно з фінансовою звітністю за 2025 рік, чистий прибуток ДП «Річковий порт Унгень» становив близько 29,6 млн леїв, що майже на 8 млн леїв менше, ніж у попередньому періоді. Власний капітал підприємства оцінюється приблизно у 149,3 млн леїв, а загальна вартість активів перевищує 156 млн леїв.

Водночас аудиторський висновок містить думку з застереженнями. Зокрема, увага звертається на окремі сумнівні дебіторські заборгованості, а також на участь підприємства у судових провадженнях.

ДП «Річковий порт Унгень» управляє діяльністю пасажирського та вантажного порту Джурджулешть, а також причалами Оницкань і Сенетяука на річці Дністер та причалом Семень на річці Прут.

Коментар Інституту Дунайських досліджень  

Рішення про можливе звільнення порту від бюджетних відрахувань експерти ІДД розглядають як інструмент цільової реінвестиції у стратегічну річкову інфраструктуру Молдови. В умовах зростання значення дунайсько-прутського логістичного вузла збереження частини прибутку в розпорядженні оператора може посилити технічну готовність, модернізацію причальної бази та загальну стійкість портової системи. 

Водночас ефективність такого підходу прямо залежатиме від прозорості використання коштів, якості корпоративного управління та здатності мінімізувати ризики, на які вже вказав аудит. Для регіону Нижнього Дунаю це також показовий приклад того, як державна політика може поєднувати фіскальні механізми з інфраструктурною модернізацією у логіці довгострокової транспортної безпеки.