Румунія посилить нагляд за експлуатацією баластних ям

Румунський уряд готує посилення контролю та зміну правил у сфері видобутку мінеральних заповнювачів із русел річок на тлі зростаючої уваги до зловживань, пов’язаних із так званими «рибними ставками». Прем’єр-міністр Румунії Іліє Боложан заявив про намір уряду інтенсифікувати перевірки операторів, які працюють у цьому сегменті, а також пришвидшити законодавчі зміни для усунення зловживань і кращого захисту природних ресурсів. Серед обговорюваних заходів — обмеження строків дії ліцензій для рибогосподарських об’єктів і жорсткіші механізми перевірки дотримання договірних зобов’язань.

Підставою для такого кроку стали результати офіційного аналізу Міністерства довкілля Румунії за 2015–2025 роки. За цими даними, протягом останнього десятиліття було видано понад 1 200 дозволів на об’єкти, заявлені як рибні ставки, однак менше 10% з них були реально завершені за цільовим призначенням. Міністерство прямо вказує на значний дисбаланс між задекларованою метою та реальною діяльністю на місцях.

Міністерка охорони довкілля Діана Бузояну заявила, що на практиці багато таких проєктів фактично використовувалися як прикриття для видобутку піску та гравію. За офіційно представленими даними, лише 102 об’єкти були реалізовані як рибні ставки, тоді як значна частина дозволів, за оцінкою міністерства, обслуговувала інтереси видобутку агрегатів, часто поблизу інфраструктурних проєктів. У звітах також зазначається, що за останні 10 років через такі схеми офіційно було видобуто близько 230 млн кубометрів агрегатів, а фактичні обсяги могли бути ще більшими через вихід за межі дозволених периметрів.

Медіа-розслідування в Румунії додатково загострили увагу до теми, повідомляючи про сотні дозволів, що перевіряються на предмет використання «рибних ставків» як прикриття для баластних кар’єрів. Зокрема, за інформацією Știrile ProTV, у межах внутрішніх перевірок аналізувалися понад 600 дозволів лише за період 2023–2025 років, а окремі незаконні практики, за повідомленнями журналістів, могли користуватися політичним прикриттям.

Коментар Інституту Дунайських досліджень 

 Посилення нагляду за баластними ямами в Румунії має значення далеко за межами суто природоохоронного порядку денного. Для Дунайсько-Чорноморського регіону це питання напряму пов’язане з управлінням річковими екосистемами, безпекою водних ресурсів, стійкістю прибережних і заплавних територій, а також із якістю державного контролю над використанням стратегічних природних активів. Схеми, за яких рибогосподарські або інші формально легальні дозволи використовуються для фактичного промислового видобутку агрегатів, створюють подвійний ризик: вони одночасно підривають екологічну рівновагу та деформують ринок будівельних матеріалів. 

Експерти ІДД відзначають, що для України цей кейс є прикладом того, що в умовах масштабного інфраструктурного попиту держава повинна заздалегідь вибудовувати прозорі механізми видобутку, моніторингу та рекультивації, щоб уникати перетворення тимчасових дозволів на інструменти системного виснаження річкових ландшафтів.