Страхування суден у Чорному морі знову подорожчало

Вартість страхування воєнних ризиків для суден, що здійснюють заходи до чорноморських портів, різко зросла після серії безпілотних атак на грецькі нафтові танкери, які прямували до російського терміналу для завантаження сирої нафти. Про це повідомляють галузеві джерела, на які посилається Reuters. За оцінками учасників ринку, інциденти призвели до перегляду ризик-профілю не лише для російських, а й для українських портів Чорного моря.

Ставки страхування воєнних ризиків для портових заходів у чорноморські термінали зросли до близько 1% від вартості судна, тоді як наприкінці грудня вони коливалися в межах 0,6–0,8%. Це найвищі рівні з 2023 року. За словами фахівця зі страхування морських військових операцій компанії Vessel Protect (група Pen Underwriting) Мунро Андерсона, Чорне море характеризується швидкою ескалацією ризиків за мінімальної кількості попереджувальних сигналів, що суттєво ускладнює актуарні оцінки.

Судна, які заходять до українських і російських портів Чорного моря або до терміналів в акваторії Азовське море, потребують окремого страхового покриття від воєнних ризиків. Такі поліси зазвичай укладаються строком на сім днів, проте нині умови страхування переглядаються кожні 24 години замість 48 годин, що додатково підвищує транзакційні витрати для судновласників і фрахтувальників. Керівник відділу морських перевезень страхового брокера McGill and Partners Девід Сміт зазначає, що тарифи в регіоні залишаються надзвичайно волатильними і можуть перевищити 1% залежно від вартості судна, структури власності та конкретного порту заходу.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Зростання ставок страхування воєнних ризиків у Чорному морі, безумовно, має системний вплив на Чорноморсько-дунайський регіон, де поєднуються морські та річкові логістичні ланцюги. Для дунайських портів як України так й  Румунії це означає непряме підвищення вартості фрахту, обмеження гнучкості судноплавних маршрутів і зростання ризиків перерозподілу вантажопотоків на користь альтернативних, але менш ефективних коридорів. У середньостроковій перспективі така динаміка підсилює значення Дунайського напрямку як відносно стабільнішої складової регіональної логістики, водночас актуалізуючи потребу в координації безпекових, страхових і інфраструктурних рішень між чорноморськими та дунайськими країнами.