У 2026 році в басейні Дунаю посилять державний моніторинг якості води: Україна розширює мережу спостережень у рік головування в ICPDR

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України затвердило Програму державного моніторингу вод на 2026 рік, яка передбачає посилення контролю стану водних ресурсів, зокрема в басейні Дунаю, та розбудову додаткових пунктів спостереження.

Рішення ухвалено на тлі того, що у 2026 році Україна головує в Міжнародній комісії із захисту річки Дунай (ICPDR), що потребує посиленої доказової бази щодо якості вод та виконання міжнародних зобов’язань у дунайському регіоні.

Масштаб та методика моніторингу.

У межах програми фахівці Держводагентства, ДСНС та Держгеонадр протягом року здійснюватимуть відбір проб і спостереження за 553 пунктами поверхневих вод (річки, озера, водосховища) та 587 пунктами підземних вод (свердловини й інші джерела питної води).

Контроль поверхневих вод передбачає оцінювання біологічних, хімічних та фізико-хімічних показників, тоді як для підземних вод фокус зміщено на кількісні параметри та склад, включно з наявністю забруднювальних речовин, що прямо пов’язано з ризиками для довкілля та питного водопостачання.

Держводагентство уточнює, що програма включає три процедури державного моніторингу: діагностичний (45 пунктів), операційний (494 пункти) та дослідницький (14 пунктів), що відповідає логіці розділення первинної оцінки стану, регулярного контролю та поглиблених спостережень.

Окремо зазначається, що у 2026 році планується відновлення діагностичного моніторингу підземних вод, який раніше не проводився через обмеженість фінансування.

Коментар Інституту Дунайських досліджень 

Посилення державного моніторингу вод у дунайському басейні у 2026 році є критично важливим кроком для переходу від фрагментарного контролю до системного управління ризиками у водному секторі. У практичному вимірі розширення мережі спостережень і відновлення діагностичного моніторингу підземних вод створює передумови для раннього виявлення транскордонних і локальних забруднень (у тому числі в зонах водозаборів та малих приток), що є ключовим для безпеки питної води, підвищення порівнюваності даних із партнерами по ICPDR у рік головування України — за рахунок уніфікованих процедур і регулярності спостережень та кращої пріоритезації інвестицій у водоочистку, модернізацію водоканалів і природоорієнтовані рішення (відновлення заплав, буферні смуги), оскільки саме моніторинг формує доказову основу для управлінських рішень.

Експерти ІДД вважають, що  для Нижнього Дунаю принципово важливо, щоб результати моніторингу оперативно перетворювалися на управлінські дії — через міжвідомчу координацію, прозорі публічні звіти та узгоджені з громадами плани реагування у випадках перевищення показників якості води.