У Джурджулештах стартують масштабні румунські інвестиційні проєкти

У Джурджулештський порт найближчим часом розпочнеться реалізація низки масштабних інвестиційних проєктів за участі румунських підприємців, спрямованих на розвиток логістичної інфраструктури та розширення експортних можливостей для виробників Республіки Молдова. Про це повідомив віцепрезидент Національного союзу румунських патронатів Даніел-Константін Морару.

За його словами, активізація інтересу румунського бізнесу стала прямим наслідком відкритої та прогнозованої інвестиційної політики уряду Молдови. Важливим сигналом для приватного сектору стало входження румунської сторони в капітал оператора порту Джурджулешти, що створює довгострокові стимули для залучення значних ресурсів у модернізацію портової та припортової інфраструктури.

Румунські інвестори, зокрема, зацікавлені, в першу чергу, будівництві промислових парків на території Молдови, створенні спеціалізованих терміналів для рідких вантажів, зерна та контейнерів, а також розвитку інтегрованих логістичних рішень для забезпечення зручного доступу молдовських виробників до зовнішніх ринків.
Окремо Морару наголосив на тісній кооперації між румунським і молдовським бізнесом, як у горизонтальному, так і у вертикальному вимірах. Як приклад він навів молдовську компанію Artinox, яка виступає генеральним підрядником будівництва найбільшого термінала з перевалки рослинних олій у румунських морських портах; завершення робіт заплановане на червень.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Румунський кейс Джурджулештського порту є  прикладом прагматичної економічної політики, орієнтованої на власні національні інтереси, довгострокову логістику та підтримку експорту. Румунія системно інвестує у контроль критичної інфраструктури, формує сприятливе середовище для свого бізнесу та закріплює позиції у Дунайсько-Чорноморському регіоні.

Експерти ІДД вважають, що лля України цей досвід має стати прямим орієнтиром. В умовах війни та повоєнного відновлення державі необхідно активніше розвивати аналогічні портово-логістичні та індустріальні проєкти, зокрема на Дунаї, залучаючи національний і партнерський капітал, а також забезпечуючи стратегічний контроль над ключовими експортними вузлами. Без цього Україна ризикує залишатися лише транзитною територією, а не повноцінним гравцем регіональної логістики.