У «портових воротах» України накопичилося близько 11 тисяч вагонів із зерном: системний виклик експортній логістиці

В напрямку портів Одеси сформувався значний затор із зерновими вантажами — близько 11 тисяч вагонів очікують на розвантаження. Керівництво Укрзалізниця оцінює ситуацію як таку, що наближається до критичної. За інформацією філії «Оператор припортових станцій», для стабілізації потоку необхідно довести середньодобовий показник вивантаження до 1,5 тисячі вагонів, тоді як фактичний рівень минулого тижня становив близько 1,12 тисячі вагонів при навантаженні 1,17 тисячі.

Причини перевантаження мають комплексний характер. Йдеться про різке зростання добового обсягу перевезень зерна — до 100 тисяч тонн (приблизно 1,6 тисячі вагонів), несприятливі погодні умови, регулярні повітряні тривоги в портовій зоні та наслідки пошкодження сортувальної станції в Одесі. Сукупність цих факторів сформувала ефект логістичного «вузького горла», коли пропускна спроможність припортової інфраструктури не відповідає інтенсивності підвезення вантажів.

Одеський транспортний вузол зберігає стратегічне значення для аграрного експорту України, залишаючись ключовим елементом морського маршруту. Попри заяви про намір диверсифікувати експортні потоки шляхом посилення сухопутних та річкових напрямків, морський сегмент продовжує відігравати домінуючу роль у формуванні валютної виручки. Поточна ситуація демонструє, що альтернативні канали поки не здатні повністю компенсувати навантаження на порти Великої Одеси.

В Інституті Дунайських досліджень зазначають, що сформований затор свідчить про необхідність переходу до більш збалансованої моделі управління експортною логістикою. На думку експертів, йдеться не лише про оперативне нарощування темпів розвантаження, а й про стратегічну координацію між залізничним оператором, портовими структурами та аграрними експортерами. Особливої актуальності набуває ефективніше використання потенціалу дунайських портів як інструменту перерозподілу потоків та зниження пікових навантажень на одеський вузол.

Таким чином, ситуація з накопиченням вагонів є не лише технічним ускладненням, а індикатором структурних дисбалансів у системі управління експортними перевезеннями в умовах воєнних ризиків та нестабільності транспортної інфраструктури. Формування інтегрованої, мультимодальної моделі логістики в дунайсько-чорноморському просторі залишається ключовою передумовою підвищення стійкості українського аграрного експорту.