У Румунії оскаржують схему фінансування придбання порту Джурджулешть

Румунський інвестиційний фонд Fondul Proprietatea, який володіє 20% акцій Національної компанії «Адміністрація морських портів» Констанци (CNAPM), продовжує судове оскарження рішення щодо фінансування придбання оператора Міжнародного вільного порту Джурджулешть у Молдові.

Йдеться про збільшення статутного капіталу CNAPM на 281,6 млн румунських леїв — близько 62 млн доларів США. Відповідне рішення було схвалене акціонерами компанії у березні 2026 року. Основним акціонером CNAPM є румунська держава, яка контролює 80% акцій.

Fondul Proprietatea вважає, що залучення додаткових коштів через внески акціонерів не мало достатнього економічного обґрунтування. За даними фонду, наприкінці 2025 року на рахунках CNAPM перебувало понад 880 млн леїв, тому компанія могла розглянути альтернативні варіанти фінансування угоди — зокрема використання власних ресурсів або кредитних інструментів.

Фонд також заявляє про можливі юридичні ризики, пов’язані з правилами Європейського Союзу щодо державної допомоги, а також про загрозу розмивання частки міноритарного акціонера.

15 травня суд у Констанці відхилив позов Fondul Proprietatea як необґрунтований. Однак 27 травня фонд подав апеляцію.

Водночас придбання вже відбулося. Наприкінці квітня Європейський банк реконструкції та розвитку повідомив про завершення продажу компанії ICS Danube Logistics — оператора порту Джурджулешть — румунській державній компанії CNAPM. Румунська сторона стала одноосібним власником оператора порту.

Порт Джурджулешть має стратегічне значення для регіону. Він забезпечує понад 70% водних зовнішньоторговельних перевезень Молдови та розташований у безпосередній близькості до кордонів України й Румунії. Інтеграція порту з логістичною системою Констанци може посилити транспортний коридор Дунай — Чорне море та створити додаткові можливості для регіональної торгівлі.

Коментар Інституту дунайських досліджень 

Як вже зазначали експерти ІДД,  Джурджулешть поступово стає важливим елементом єдиної дунайсько-чорноморської логістичної системи. Його розвиток у взаємодії з портом Констанца може посилити транспортну стійкість Молдови, Румунії та всього нижньодунайського регіону.

Директор Інституту дунайських досліджень Віталій Барвіненко зокрема зазначив:

«Судова дискусія в Румунії стосується насамперед прозорості фінансування та захисту прав акціонерів. Це нормальна складова корпоративного управління, особливо коли йдеться про стратегічні інфраструктурні активи.

Для України важливо враховувати ці процеси під час формування власної політики розвитку дунайських портів. Йдеться не лише про конкуренцію за вантажопотоки, а й про можливість створення взаємопов’язаної мережі портів, залізничних маршрутів і автомобільних коридорів. Така модель матиме особливе значення під час повоєнного відновлення та подальшої інтеграції України до європейського транспортного простору».