У Вилковому вперше розпочали промисловий вилов дунайської креветки

У Вилковому Одеської області стартував перший сезон промислового вилову дунайської креветки. Новий напрям рибальства може стати додатковою можливістю для розвитку місцевого підприємництва, однак його економічні та екологічні перспективи потребують подальшого вивчення.

Йдеться про східну річкову, або японську, креветку (Macrobrachium nipponense) — інвазійний вид, який поширився у пониззі Дунаю та пристосувався до місцевих природних умов. Від чорноморської креветки він відрізняється більшими розмірами та характерними довгими кінцівками.

Раніше дунайську креветку виловлювали переважно рибалки-любителі. У 2026 році право на її промислове використання вперше отримали суб’єкти господарювання, які мають необхідні дозвільні документи. Знаряддя лову підлягають державному маркуванню.

Для вилову креветки використовують спеціальні пастки, які встановлюють поблизу очерету та перевіряють наступного дня. Такий спосіб потребує менше ресурсів, ніж традиційний вилов риби, тому новий промисел потенційно може бути доступним і для невеликих місцевих підприємств.

Перші результати поки що не дають підстав для остаточних висновків щодо прибутковості. Активність креветки залежить від температури води: після холодного періоду вона поступово виходить зі стану спокою, а найбільш інтенсивний сезон вилову очікується влітку та на початку осені.

Представники галузі зазначають, що попит на продукцію вже формується. Основні замовлення надходять з Одеси та Києва. Креветку переважно реалізують після приготування та пакування, оскільки логістика для перевезення свіжої продукції ще потребує розвитку.

Водночас реальні масштаби промислу, його економічна ефективність і вплив на екосистему можна буде об’єктивно оцінити лише за підсумками першого повноцінного сезону.

Коментар ІДД

Початок промислового вилову дунайської креветки є показовим прикладом того, як зміни у водних екосистемах можуть створювати нові економічні можливості для громад Українського Придунав’я.

Для Вилкового та прилеглих територій цей напрям може стати додатковим елементом локальної економіки: від безпосереднього вилову та перероблення продукції до розвитку гастрономічного туризму і формування нового регіонального бренду.

Водночас економічний інтерес не повинен випереджати наукове оцінювання. Йдеться про інвазійний вид, поширення якого може впливати на структуру місцевих екосистем. Тому промисел доцільно розглядати не лише як джерело доходів, а і як інструмент регульованого управління чисельністю популяції.

Перший сезон має стати основою для системного моніторингу: необхідно оцінити фактичні обсяги вилову, сезонну динаміку, вплив на інші водні біоресурси, можливості перероблення та стабільність попиту.

Експерти Інституту впевнені: для Українського Придунав’я перспективною є модель, за якої нові види господарської діяльності розвиваються на основі поєднання підприємницької ініціативи, наукового супроводу та екологічної відповідальності.