Участь органів влади Молдови в Європейських групах територіального співробітництва буде врегульована законом

У Республіці Молдова готують окреме правове врегулювання участі органів влади в Європейських групах територіального співробітництва (ЄГТС) — інструменті Європейського Союзу, який дає змогу державним, регіональним і місцевим органам влади різних країн безпосередньо реалізовувати спільні проєкти, управляти фінансуванням та формувати сталі механізми транскордонної взаємодії.

Відповідний законопроєкт, розроблений парламентом Республіки Молдова за підтримки молдавсько-шведського проєкту PACE Local, що фінансується урядом Швеції через Sida, має створити чітку нормативну базу для участі молдовських публічних інституцій у таких структурах. Як зазначають ініціатори, документ покликаний посилити інституційну спроможність країни в умовах європейської інтеграції та розширити можливості для регіонального і місцевого розвитку.

Наразі законопроєкт перебуває на розгляді парламентського комітету з питань державного управління та регіонального розвитку. Його ухвалення має визначити порядок безпосередньої співпраці органів влади Молдови з партнерами з держав-членів ЄС та інших країн, а також врегулювати процедури затвердження, моніторингу, фінансової участі та відповідальності молдовських суб’єктів у межах ЄГТС.

Окремо наголошується, що новий закон також стосуватиметься участі державних органів у EGTC Est Gate — нещодавно започаткованій структурі за участю органів влади Румунії, Болгарії, Республіки Молдова та України. Це надає ініціативі не лише внутрішньодержавного, а й виразного регіонального значення, з огляду на формування нових форматів співпраці в ширшому чорноморсько-дунайському просторі.

Європейські групи територіального співробітництва функціонують на підставі Регламенту (ЄС) № 1082/2006 і є одним із найбільш практичних правових механізмів ЄС для транскордонного, транснаціонального та міжрегіонального співробітництва. Їхня особливість полягає у власній правосуб’єктності, що дозволяє укладати договори, управляти фінансовими ресурсами та безпосередньо реалізовувати спільні проєкти розвитку. Учасниками таких груп можуть бути муніципалітети, районні та регіональні органи влади, державні установи, організації публічного інтересу, а також асоціації органів влади.

Серед ключових переваг участі в ЄГТС для органів влади в Молдові називають спрощений доступ до європейських програм співфінансування, насамперед Interreg, а також розширення можливостей залучення ресурсів у межах Erasmus+, Horizon Europe, LIFE та Digital Europe. Не менш важливим є і практичний ефект у вигляді підвищення компетентності у сфері підготовки та управління міжнародними проєктами, а також встановлення прямих партнерств з європейськими інституціями.

Коментар Інституту Дунайських досліджень 

Підготовка такого закону в Молдові є показовим кроком інституційної адаптації до європейських механізмів багаторівневого врядування. Можна говорити  про створення нової правової рамки для системнішої інтеграції територіальних громад і органів публічної влади у простір європейської регіональної політики. Для українського Придунав’я та суміжних територій це має особливе значення, оскільки розвиток таких форматів відкриває додаткові можливості для спільних проєктів з інфраструктури, логістики, екологічного моніторингу, цифровізації послуг і підвищення інституційної спроможності громад, про що неодноразово говорили аналитики ІДД.

Експерти ІДД зазначають, що участь Молдови в EGTC Est Gate саме за участю України, Румунії та Болгарії може стати важливим прецедентом для практичного наповнення транскордонного співробітництва у південно-східному фланзі Європи. За належного нормативного та організаційного забезпечення цей інструмент здатний перейти від декларативної координації до реалізації конкретних багатосторонніх проєктів, що особливо актуально в умовах відбудови, регіональної безпеки та переорієнтації фінансових потоків на стійкий розвиток прикордонних територій.