Україна планує збільшити експорт до 85 мільярдів доларів до 2030 року

Кабінет Міністрів України затвердив Експортну стратегію України на період до 2030 року, яка передбачає збільшення загального обсягу експорту товарів і послуг до 85 млрд доларів США та підвищення його частки у валовому внутрішньому продукті до 33%.

Документ орієнтований на поступовий перехід України від сировинної моделі експорту до виробництва і постачання на зовнішні ринки продукції з вищою доданою вартістю. Уряд розраховує, що розвиток переробної промисловості, технологічних виробництв та експорту послуг сприятиме створенню робочих місць, залученню інвестицій і зміцненню стійкості української економіки.

За словами міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева, основним резервом для досягнення цільового показника у 85 млрд доларів є нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю. Стратегія має стати дорожньою картою розвитку зовнішньої торгівлі України та поглиблення економічної інтеграції з Європейським Союзом.

Серед ключових індикаторів стратегії:

• скорочення частки сировинної продукції та товарів із низьким ступенем переробки в загальному експорті до 59%;

• збільшення частки експорту послуг до 25%;

• підвищення співвідношення експорту товарів і послуг до ВВП до 33%;

• зростання загального обсягу експорту до 85 млрд доларів США.

Для порівняння, у 2025 році обсяг українського експорту товарів і послуг оцінювався приблизно у 48 млрд доларів. Отже, до 2030 року цей показник має зрости майже на 77%.

Стратегія впроваджуватиметься у два етапи.

Перший етап, розрахований на 2026–2028 роки, передбачає цифровізацію експортних сервісів, удосконалення законодавства, усунення торговельних бар’єрів, розвиток фінансових інструментів та залучення інвестицій в експортоорієнтоване виробництво.

Проміжною метою на 2028 рік визначено збільшення експорту товарів і послуг до 80 млрд доларів та підвищення його частки у ВВП щонайменше до 31,2%.

Другий етап, який охоплюватиме 2029–2030 роки, буде спрямований на масштабування започаткованих реформ, глибшу інтеграцію України до єдиного ринку ЄС, залучення транснаціональних компаній та розвиток мережі українських торговельних представництв за кордоном.

Окремий блок стратегії присвячений малому та середньому підприємництву. Передбачено створення грантових програм для доекспортної підготовки виробників, розвиток електронного кабінету експортера та координацію міжнародної донорської допомоги через єдине вікно Export Alliance.

Галузеві асоціації зможуть претендувати на компенсацію вартості організації колективних національних стендів на міжнародних виставках. Граничний розмір такої підтримки визначено на рівні до 10 млн гривень.

У кожній обласній державній адміністрації також планується запровадити посади уповноважених з питань експорту та розробити регіональні плани розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Важливе місце у документі відведено розвитку експортної логістики. Зокрема, планується організація регулярних перевезень на базі ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство».

Такий механізм має забезпечити консолідацію вантажів у дунайських портах та їх подальше перевезення до великих морських портів. Стратегія також передбачає реформування системи залізничного тарифоутворення відповідно до ринкової моделі Європейського Союзу.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

В Інституті Дунайських досліджень відзначають, що включення дунайських перевезень до національної експортної стратегії підтверджує довгострокове значення Українського Придунав’я для зовнішньої торгівлі держави.

«Досягнення показника у 85 мільярдів доларів залежатиме не лише від спроможності українських підприємств збільшувати виробництво продукції з доданою вартістю, але й від наявності надійних, прогнозованих та економічно конкурентних логістичних маршрутів.

Порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ, Українське Дунайське пароплавство, залізничні й автомобільні переходи у напрямку Молдови та Румунії мають розглядатися як складові єдиної мультимодальної експортної системи.

Регулярні консолідовані перевезення можуть бути особливо важливими для малого і середнього бізнесу, який не завжди має достатні обсяги вантажів для самостійної організації міжнародної логістики. Водночас результат залежатиме від модернізації портової інфраструктури, днопоглиблення, оновлення флоту, розвитку залізничних підходів та запровадження конкурентних тарифів.

На переконання директора ІДД, Віталія Барвіненка: 

“Дунай повинен залишатися не лише резервним маршрутом на період воєнних ризиків, а постійним європейським транспортним коридором для української продукції»

Моніторинг реалізації Експортної стратегії здійснюватиметься кожні шість місяців. Перший щорічний звіт про її виконання Уряд має розглянути до 1 лютого 2027 року.