Україна розблокувала імпорт дизельного пального з порту Джурджулешти

Україна зняла обмеження на імпорт дизельного пального з молдовського порту Джурджулешти. За словами учасників ринку, рішення ухвалили ще минулої п’ятниці, однак активного поновлення постачань наразі не спостерігається, повідомляє enkorr.

Трейдери оцінюють розблокування без особливого оптимізму та насамперед як підсилення конкуренції для українських портів. Зазначається, що логістично маршрут через Джурджулешти не має суттєвих переваг, але різниця у цінах може час від часу впливати на ринок та створювати короткострокову волатильність.

Доступ до порту відновили на тлі активізації уряду щодо збільшення імпортних можливостей та запасів пального в умовах ризику нових атак рф по енергетичній інфраструктурі. Останніми тижнями відбулися три наради під головуванням заступника міністра енергетики Миколи Колісника, де обговорювали напрями стабілізації паливного ринку.

У жовтні СБУ оприлюднила перелік портів, що, за її даними, отримували нафтопродукти російського походження. До списку увійшли й Джурджулешти, де фіксувалися поставки з малих портів РФ. Обмеження стосувалися лише дизельного пального, тоді як імпорт бензину продовжувався.

За інформацією Консалтингової групи «А-95», у 2023 році з Молдови імпортовано 304 тис. тонн дизелю (приблизно 5% загального імпорту). Після блокування постачання впали до 9 тис. тонн у 2024 році.

 Аналітичний коментар Інституту Дунайських Досліджень (ІДД):

Порт Джурджулешти — єдиний морський порт Молдови, інтегрований у Дунайську та чорноморську логістичну мережу, що робить його важливим резервним каналом для постачання пального в країни регіону.
Для України він відіграє роль альтернативного маршруту, особливо у пікові періоди загроз для власних портів Одеського регіону.

Розблокування імпорту відповідає завданню Кабінету Міністрів щодо диверсифікації критичної інфраструктури поставок. Однак, наявні певні ризики, а саме можливість транзиту ресурсів із сумнівним походженням (раніше фіксувалися постачання з малих портів рф), конкуренція з українськими терміналами в портах Дунаю (Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ), також можуть бути технічні та пропускні обмеження Джурджулештського терміналу.

Які наслідки це може мати  для «Великої Одеси» та портів українського Придунав’я. Потенційні плюси- диверсифікація імпортних маршрутів у кризових умовах, зменшення навантаження на українські порти у разі атак, додаткові опції для трейдерів у формуванні цінової конкуренції.

Потенційні мінуси- посилення конкуренції за вантажопотоки, ймовірне зниження маржинальності логістики в українських портах Дунаю, ризики потрапляння на ринок сировини «сірої зони», що шкодитиме ринковій стабільності.

Рішення Києва узгоджується з новими пріоритетами ЄС та EUSDR (Стратегії ЄС для Дунайського регіону).

Україна фактично використовує Дунай як «подвійну страховку» — і як транспортний коридор, і як буферну інфраструктуру у критичних ситуаціях.

Для мінімізації ризиків та максимізації вигоди доцільно:

1)      Укласти українсько-молдовський меморандум про прозорість та сертифікацію походження нафтопродуктів.

2)      Посилити контроль СБУ та Держмитслужби на напрямку Джурджулешти — Одеса/Придунав’я.

3)      Розвинути спільні резервні потужності зберігання у форматі тристоронньої кооперації Україна–Молдова–Румунія.

4)      Інтегрувати об’єкти порту в систему безпеки енергопостачання Дунайського регіону, узгоджену з EUSDR та CEF Energy.

5)      Прискорити модернізацію українських портів Дунаю, щоб зберегти конкурентоспроможність щодо молдовського напрямку.