Egis Romania виграє тендер на 10 мільйонів євро на техніко-економічне обґрунтування мосту через Дунай

Румунська компанія Egis Romania, що входить до французької інженерно-консалтингової групи Egis, виграла тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування будівництва другого мосту через Дунай між румунським містом Джурджу та болгарським Русе.

Про це повідомив керівник румунської Національної компанії з управління дорожньою інфраструктурою CNAIR Крістіан Пістол.

Вартість контракту становить 50,04 млн леїв — близько 9,56 млн євро. Фінансування забезпечується за рахунок безповоротних коштів Європейського Союзу через програму Connecting Europe Facility 2 у межах компонента військової мобільності.

Міст Джурджу — Русе 2 має подвійне значення — цивільне та військове. Він забезпечуватиме додаткове автомобільне і залізничне сполучення між Румунією та Болгарією, посилюючи транспортну стійкість на одному з ключових напрямків Південно-Східної Європи.

Контракт планують підписати через десять днів за умови відсутності заперечень. Після цього Egis Romania матиме 23 місяці для завершення техніко-економічного обґрунтування.

У січні 2024 року Європейська комісія вже схвалила фінансування у розмірі 6,9 млн євро на підготовку ТЕО будівництва мосту Джурджу — Русе 2.

Egis працює на румунському ринку з 1996 року та надає інженерні й консалтингові послуги для інфраструктурних проєктів у сферах автомобільних доріг, автомагістралей, залізниць, водопостачання, екології, енергетики, міського розвитку, авіації та будівельної інженерії.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

В Інституті Дунайських досліджень зазначають, що рішення щодо підготовки ТЕО другого мосту Джурджу — Русе є ще одним підтвердженням стратегічного переосмислення ролі Дунаю в європейській транспортній та безпековій політиці.

«Сьогодні Дунай дедалі більше розглядається не лише як водний шлях, а як багаторівнева інфраструктурна вісь, що поєднує логістику, торгівлю, військову мобільність і транскордонну стійкість. Другий міст між Джурджу та Русе — це не локальний румунсько-болгарський проєкт, а елемент ширшої європейської архітектури сполучення на східному фланзі ЄС», — зазначив Віталій Барвіненко, директор Інституту дунайських досліджень.

В ІДД наголошують, що цей проєкт важливо розглядати у зв’язку з попередніми ініціативами, які безпосередньо стосуються України. Зокрема, йдеться про підготовку попереднього ТЕО модернізації траси Одеса — Рені та можливе будівництво першого українського мосту через Дунай на напрямку Орлівка — Ісакча.

«Модернізація траси Одеса — Рені, потенційний міст Орлівка — Ісакча та другий міст Джурджу — Русе формують єдину логіку: Дунайський регіон поступово перетворюється на простір нової транспортної зв’язності між Україною, Румунією, Болгарією, Молдовою та Європейським Союзом. Для України важливо не залишитися периферією цих процесів, а вбудувати власні інфраструктурні рішення у загальну європейську мережу», — додав Віталій Барвіненко.

Особливу увагу Інститут звертає на те, що фінансування проєкту Джурджу — Русе 2 здійснюється через компонент військової мобільності CEF 2. Це свідчить про зміну підходів ЄС до транспортної інфраструктури: дороги, мости та залізничні переходи розглядаються одночасно як економічні, логістичні та безпекові активи.

Для України цей досвід є показовим. Проєкти в українському Придунав’ї мають оцінюватися не лише з погляду вартості будівництва чи поточного вантажопотоку, а й через призму стратегічної стійкості, резервних маршрутів, інтеграції з TEN-T, військово-логістичної мобільності та довгострокового розвитку прикордонних громад.

«Якщо Україна планує посилити роль Придунав’я у післявоєнному відновленні, необхідно мислити не окремими об’єктами, а коридорами. Дорога Одеса — Рені, дунайські порти, прикордонні переходи, майбутні мости та залізничні підходи мають формувати єдину інфраструктурну систему. Саме така логіка сьогодні домінує в Європейському Союзі», — наголосили в Інституті дунайських досліджень.

Безумовно, проєкт другого мосту Джурджу — Русе має значення не лише для Румунії та Болгарії. Він демонструє загальноєвропейський тренд на посилення дунайської інфраструктури, який безпосередньо стосується і України — особливо в контексті модернізації траси Одеса — Рені, розвитку портів Придунав’я та майбутньої інтеграції українських транспортних коридорів до європейської мережі.