Дунай у Румунії продовжує міліти

Це майже у 2,6 раза менше за багаторічний середній показник липня, який становить 4700 м³/с. Згідно з прогнозом INHGA від 12 липня, витрата води має знижуватися протягом перших трьох днів, після чого залишатиметься приблизно на рівні 1800 м³/с до завершення прогнозного періоду. Нижче за течією від гідровузла «Залізні ворота» також очікується переважне зменшення водності.

Ще на початку липня витрата води біля Базіаша становила близько 2100–2300 м³/с, однак уже тоді була більш ніж удвічі нижчою за сезонну норму. Послідовне зниження показників підтверджує стійкий характер маловодного періоду, а не короткочасне коливання рівня річки.

Водночас на окремих річках у гірських і пагорбових районах Румунії можливі локальні підвищення рівнів і витрат води через прогнозовані зливові опади. Однак такі опади не гарантують швидкого й суттєвого відновлення водності головного русла Дунаю, оскільки їхній вплив залежатиме від обсягу, тривалості та територіального розподілу опадів.

Одним із практичних наслідків зниження рівня Дунаю стало тимчасове припинення роботи поромної переправи між румунським Бекетом і болгарським Оряховом.

Перевезення планують відновити після підвищення рівня води та забезпечення безпечних умов для судноплавства. До відновлення роботи переправи водіям рекомендують заздалегідь планувати маршрути й користуватися альтернативними пунктами перетину румунсько-болгарського кордону.

Низька водність може впливати не лише на поромні перевезення, а й на роботу вантажного флоту. За недостатніх навігаційних глибин судна змушені зменшувати завантаження, що підвищує собівартість перевезення однієї тонни вантажу, збільшує кількість рейсів і знижує конкурентоспроможність річкової логістики.

Особливо чутливими до таких обмежень є перевезення зерна, руди, металопродукції, пального та інших масових вантажів, для яких економічна ефективність безпосередньо залежить від максимально можливого завантаження суден.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Експерти Інституту Дунайських досліджень зазначають, що нинішнє обміління Дунаю має розглядатися як транскордонна транспортна, економічна та екологічна проблема.

«Зниження витрати води біля Базіаша до 1800 м³/с означає, що річка входить у період надзвичайно низької для липня водності. Наслідки цього процесу поширюються на всю систему Нижнього Дунаю — від роботи поромних переправ і вантажного флоту до портової інфраструктури та стабільності логістичних ланцюгів.

Тимчасове припинення сполучення Бекет–Оряхово є лише одним із перших помітних проявів проблеми. У разі подальшого зниження рівнів води судноплавні компанії можуть зіткнутися з обмеженнями осадки, неповним завантаженням суден і зростанням вартості транспортування.

Для України ситуація має безпосереднє значення, оскільки дунайські порти залишаються важливою складовою експортної логістики. Обміління на румунській і болгарській ділянках річки здатне впливати на весь маршрут руху вантажів від українських портів до Констанци та портів Центральної Європи", — наголосили в Інституті.

В Інституті Дунайських досліджень вважають, що державам басейну необхідно посилити оперативний обмін гідрологічною інформацією, координувати навігаційні обмеження та заздалегідь готувати альтернативні логістичні сценарії.

Окремої уваги потребують підтримання гарантованих судноплавних глибин, проведення днопоглиблювальних робіт у критичних точках, модернізація систем моніторингу та впровадження більш точного коротко- і середньострокового прогнозування.

Нинішня ситуація вкотре демонструє, що кліматична мінливість і тривалі маловодні періоди перетворюються на системний виклик для транспортної функції Дунаю. Тому адаптація річкової інфраструктури до екстремально низьких рівнів води має стати одним із пріоритетів спільної політики країн Дунайського регіону.