Розвиток портів Дунаю має довгострокове стратегічне значення, — Мінрозвитку на URC 2026.

На Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську було оголошено про запуск проєкту дослідження розвитку портів Дунайського регіону за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку. Тема дунайської логістики стала частиною ширшого порядку денного конференції, яка цього року була зосереджена на відновленні, критичній інфраструктурі, логістиці, енергетичній стійкості та інтеграції України в європейський економічний простір.

Під час панельної дискусії заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба наголосив, що розвиток дунайських портів має для України не лише антикризове, а й довгострокове стратегічне значення.

«Саме Дунай забезпечив альтернативний маршрут для експорту української продукції та підтримав стабільність зовнішньої торгівлі. Сьогодні розвиток Дунайського логістичного шляху має не лише антикризове, а й довгострокове стратегічне значення. Ми бачимо значний потенціал у розвитку портової інфраструктури та поглибленні співпраці з європейськими партнерами. Важливою складовою цього процесу є суднобудування і судноремонт», — зазначив посадовець.

Оголошене дослідження має оцінити перспективи розвитку портів Дунайського регіону з урахуванням нових логістичних реалій, потреб воєнної економіки, інтеграції з європейськими транспортними коридорами та підвищення стійкості критичної інфраструктури.

Представники ЄБРР підкреслили, що поєднання Шляхів солідарності та мережі TEN-T уже сьогодні дозволяє Україні постачати продукцію до десятків країн світу. Раніше Мінрозвитку також наголошувало на необхідності координації з Європейською комісією, Румунією та Молдовою щодо усунення логістичних «вузьких місць» на Дунайському напрямку, зокрема у сфері днопоглиблення, пропускної спроможності, енергетичних обмежень та технічної допомоги.

Окрему увагу на URC 2026 було приділено з’єднанню українських портів із портами ЄС, енергетичній стійкості, цифровізації логістичних процесів та питанням безпеки. Андрій Кашуба також провів зустріч із міністром інфраструктури Естонії Кульдаром Леісом, під час якої обговорювалися безпека українських портів і протидія «тіньовому флоту» РФ.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Інститут Дунайських досліджень розглядає запуск дослідження розвитку портів Дунайського регіону за підтримки ЄБРР як важливий крок до переходу від режиму кризового реагування до системної державної політики щодо українського Придунав’я.

За роки повномасштабної війни Дунай довів свою роль як резервний, а фактично — стратегічний транспортний коридор України. Однак подальший розвиток дунайських портів не може обмежуватися лише нарощуванням перевалки або точковою модернізацією причалів. Йдеться про формування повноцінного логістичного, промислового та безпекового кластера, пов’язаного з портами Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ, залізничною та автомобільною інфраструктурою, судноремонтом, енергетикою, митними процедурами та транскордонною взаємодією з Румунією і Молдовою.

Ключове завдання держави — закріпити Дунай не як тимчасову альтернативу Чорному морю, а як постійний елемент європейської транспортної архітектури України. Для цього необхідні узгоджене управління дунайською портовою системою, довгострокова інвестиційна модель, модернізація під’їзної інфраструктури, цифровізація процедур, захист об’єктів від воєнних загроз та інтеграція української ділянки Дунаю в логіку TEN-T і політики ЄС щодо стійкої мобільності.

Важливо, що у фокусі дискусії з’являються суднобудування і судноремонт. Це означає ширший підхід до Дунаю — не лише як до маршруту експорту зерна чи сировини, а як до простору створення доданої вартості, розвитку виробництва, зайнятості та технологічної кооперації з європейськими партнерами.

Для України Дунай сьогодні є не периферією, а одним із ключових напрямів економічної безпеки, європейської інтеграції та післявоєнного відновлення. Саме тому результати дослідження, яке запускається за підтримки ЄБРР, мають стати основою для практичних рішень — інвестиційних проєктів, міждержавних домовленостей, оновлення управлінської моделі та формування окремої довгострокової стратегії розвитку українського Дунайського регіону.