Румунія отримає майже 637 млн євро з Фонду модернізації ЄС для розвитку систем зберігання енергії

Румунія стала найбільшим отримувачем нового траншу фінансування з Фонду модернізації Європейського Союзу. Країні буде спрямовано 636,9 млн євро на інвестиції в енергетичний сектор, передусім на розвиток автономних систем зберігання енергії на основі батарей.

Загалом Європейська комісія та Європейський інвестиційний банк погодили виділення 2,5 млрд євро з Фонду модернізації для підтримки 51 енергетичного проєкту в 11 державах-членах ЄС. Після Румунії найбільші обсяги фінансування у цьому транші отримають Угорщина — 552,3 млн євро та Чехія — 516,8 млн євро.

Кошти, виділені Румунії, мають бути спрямовані на розвиток окремих батарейних систем накопичення енергії. Такі інвестиції є критично важливими для інтеграції зростаючої частки відновлюваної енергетики в національну енергосистему, балансування електромережі, зниження волатильності виробництва електроенергії з ВДЕ та посилення енергетичної безпеки.

Фонд модернізації фінансується за рахунок доходів від аукціонів квот на викиди парникових газів у межах Системи торгівлі викидами ЄС. Його мета — підтримати держави-члени з нижчим рівнем доходів у модернізації енергетичних систем, підвищенні енергоефективності, розвитку відновлюваної енергетики, систем зберігання енергії, електромереж і тепломереж, а також у справедливому переході в регіонах, залежних від викопного палива.

Окрім Румунії, фінансування у межах нового траншу отримають Чехія, Угорщина, Греція, Польща, Литва, Хорватія, Португалія, Естонія, Латвія та Словенія. Підтримані інвестиції мають сприяти модернізації європейської енергетичної інфраструктури, скороченню залежності від імпортованого викопного палива, зменшенню викидів парникових газів і досягненню цілей ЄС у межах пакета Fit for 55 та плану REPowerEU.

З урахуванням останнього рішення загальний обсяг фінансування, виділеного Фондом модернізації з січня 2021 року, сягнув 23,2 млрд євро. Водночас цей інструмент поки доступний лише для визначеного кола держав-членів ЄС і не поширюється на країни-кандидати, зокрема Україну та Молдову.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Рішення про виділення Румунії майже 637 млн євро на системи зберігання енергії має значення не лише для румунського енергетичного сектору, а й для всього регіону Нижнього Дунаю. Батарейні накопичувачі стають одним із ключових елементів нової енергетичної архітектури Європи, оскільки дозволяють поєднати швидке зростання відновлюваної генерації зі стабільністю енергосистеми.

Для Румунії це особливо важливо на тлі активного розвитку сонячної та вітрової енергетики, а також посилення ролі країни як енергетичного вузла Південно-Східної Європи. Наявність масштабних систем зберігання дозволить ефективніше управляти піковими навантаженнями, зменшувати ризики дисбалансів і підвищувати стійкість енергосистеми в умовах кліматичних, ринкових і безпекових викликів.

Експерти ІДД зазначають, що для України та Молдови цей приклад є важливим з двох причин. По-перше, він демонструє, що енергетичний перехід у ЄС дедалі більше спирається не лише на будівництво нових потужностей ВДЕ, а й на створення інфраструктури гнучкості — накопичувачів, мереж, систем балансування та цифрового управління. По-друге, він показує асиметрію доступу до європейських фінансових інструментів: країни-кандидати, які вже інтегруються в енергетичний простір ЄС і несуть значні безпекові ризики, поки не мають прямого доступу до таких джерел підтримки.

Також наголошується у висновках експертів Інституту, що у цьому контексті для України важливо порушувати питання про створення окремих механізмів фінансування енергетичної модернізації для країн-кандидатів і партнерів ЄС. Особливо це стосується прикордонних та дунайських регіонів, де енергетична стійкість, розвиток ВДЕ, накопичувачів, розподіленої генерації та транскордонних інтерконекторів мають не лише економічне, а й безпекове значення.

Досвід Румунії свідчить: майбутня конкурентоспроможність регіонів визначатиметься не лише обсягом виробленої електроенергії, а й здатністю енергосистем швидко адаптуватися, балансувати навантаження та забезпечувати надійність постачання. Саме тому системи зберігання енергії мають розглядатися як критична інфраструктура нового етапу енергетичної трансформації Дунайського регіону.