Румунія закликала ЄС зберегти фінансування внутрішніх водних шляхів

Румунія продовжує інвестувати у розвиток річкового транспорту на Дунаї та закликає Європейський Союз не скорочувати фінансування внутрішніх водних шляхів у наступній багаторічній фінансовій рамці.

Про це повідомив заступник генерального директора з програм, що фінансуються ЄС, Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Клаудіу Стайку під час конференції Danube Business Talks в Австрії.

За його словами, водний транспорт досі залишається недооціненим елементом європейської транспортної системи, хоча саме він має значний потенціал для розвитку мультимодальних перевезень, зниження навантаження на автомобільну інфраструктуру та підвищення стійкості логістичних маршрутів.

Клаудіу Стайку наголосив, що Румунія робить ставку на практичні інвестиції у дунайську портову інфраструктуру, розвиток порту Констанца та забезпечення стабільної судноплавності на водних шляхах. Саме судноплавність він назвав базовою умовою для будь-яких реалістичних амбіцій щодо переходу до мультимодальної логістики.

Серед прикладів прогресу на Дунаї посадовець виокремив два ключові проєкти. Перший — FAST Danube, спрямований на забезпечення цілорічної судноплавності на спільній румунсько-болгарській ділянці Дунаю. Другий — Fairway Danube II, який передбачає впровадження концепції гнучкої інфраструктури та підвищення ефективності управління водними шляхами.

Окремо представник Міністерства транспорту Румунії наголосив, що в наступній багаторічній фінансовій рамці ЄС фінансування внутрішніх водних шляхів не повинно бути розмите або скорочене.

«Те, що було досягнуто в плані зобов’язань ЄС щодо цього виду транспорту, має бути збережено», — підсумував Клаудіу Стайку.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

В Інституті Дунайських досліджень зазначають, що позиція Румунії є важливою не лише для самої румунської транспортної політики, а й для всього Дунайського регіону, включно з Україною.

«Для України питання фінансування внутрішніх водних шляхів ЄС має безпосереднє стратегічне значення. Після початку повномасштабної війни Дунай довів, що є не периферійним маршрутом, а критично важливим експортним і логістичним коридором. Саме тому збереження європейських інвестицій у судноплавність, портову інфраструктуру та мультимодальні перевезення відповідає інтересам не лише Румунії чи Болгарії, а й України, Молдови та всієї системи регіональної безпеки», — зазначають в Інституті.

На думку експертів ІДД, проєкти на кшталт FAST Danube і Fairway Danube II мають розглядатися не як локальні інфраструктурні ініціативи, а як елементи єдиної транспортної архітектури Дунаю.

«Без стабільної глибини, прогнозованої судноплавності та сучасної портової інфраструктури неможливо говорити про повноцінну інтеграцію українських дунайських портів до європейської транспортної системи. Україна має бути активним учасником цієї дискусії, оскільки майбутнє фінансування ЄС фактично визначатиме, чи стане Дунай довгостроковим стратегічним коридором, чи залишиться інструментом кризового реагування», — підкреслили в Інституті дунайських досліджень.

В ІДД вважають, що позиція Румунії може стати підґрунтям для ширшої коаліції дунайських держав, зацікавлених у збереженні та розширенні фінансування внутрішнього водного транспорту в межах політики ЄС.