Румунська Transelectrica отримала додаткові доходи від аварійної енергетичної допомоги Україні та Молдові

Румунський національний оператор системи передачі електроенергії Transelectrica завершив перший квартал 2026 року зі зростанням основних фінансових показників. За даними звіту, поданого до Бухарестської фондової біржі, операційні доходи компанії у січні–березні 2026 року становили 1,613 млрд румунських леїв, що на 14% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Чистий прибуток компанії зріс на 27% і досяг 201 млн румунських леїв.

Одним із додаткових джерел доходів стали надходження від так званої аварійної допомоги енергосистемам сусідніх країн. У звіті Transelectrica зазначено, що у першому кварталі 2026 року такі доходи становили 13,4 млн румунських леїв, тоді як за аналогічний період 2025 року — лише близько 0,3 млн леїв. Отже, приріст за цією статтею склав приблизно 13 млн леїв.

За інформацією компанії, у січні–березні 2026 року аварійна енергетична допомога надавалася на запити операторів систем передачі сусідніх країн: Україні — у січні та березні, Республіці Молдова — у січні та лютому, а також Сербії — у січні. Йшлося про забезпечення електроенергією внутрішнього споживання цих країн в умовах воєнних дій на території України та аварійних зупинок енергоблоків у сусідніх державах.

Цей показник демонструє подвійний характер регіональної енергетичної взаємодії. З одного боку, Румунія дедалі більше виступає як важливий елемент енергетичної стабільності для України, Молдови та ширшого регіону Південно-Східної Європи. З іншого боку, кризові ситуації в енергосистемах сусідніх країн формують для румунського оператора додаткові комерційні доходи, що відображається у фінансовій звітності компанії.

Для України цей факт має не лише фінансове, а й стратегічне значення. Аварійна допомога з боку суміжних енергосистем є важливим інструментом підтримки стійкості в умовах російських атак на енергетичну інфраструктуру. Водночас залежність від екстрених імпортних поставок підкреслює необхідність подальшого розвитку власної генерації, систем накопичення енергії, міждержавних інтерконекторів та більш гнучких механізмів балансування енергосистеми.

Особливу увагу слід приділити українсько-румунсько-молдовському енергетичному трикутнику. Румунія вже фактично стає одним із ключових вузлів регіональної енергетичної безпеки — як через електроенергетичні зв’язки, так і через ширший контекст розвитку газової, транспортної та портової інфраструктури. Для Молдови та України це створює додаткові можливості, але водночас вимагає переходу від ситуативної аварійної допомоги до довгострокових правил регіональної енергетичної солідарності.

Коментар ІДД

В Інституті дунайських досліджень зазначають, що фінансові результати Transelectrica є показовими для нової реальності у Східній Європі: енергетична безпека дедалі більше перетворюється на сферу не лише технічної взаємодії, а й регіональної політики, економіки та інфраструктурної стійкості.

«Аварійна допомога Україні та Молдові з боку Румунії є важливим проявом енергетичної взаємозалежності в регіоні. Але сам факт, що такі операції стають помітною статтею доходів для національного оператора, свідчить: кризова енергетика вже стала частиною економіки війни та нестабільності. Для України ключовим завданням має бути не відмова від зовнішньої допомоги, а зменшення аварійної залежності через інвестиції у стійкість, децентралізовану генерацію, накопичення енергії та нові інтерконектори з ЄС», — зазначають в ІДД.

На думку Інституту, ситуація навколо Transelectrica має розглядатися не як окремий фінансовий епізод, а як сигнал для регіональної політики. Україна, Молдова та Румунія потребують не лише технічного обміну електроенергією у кризові моменти, а й спільної архітектури енергетичної стійкості — з узгодженими правилами аварійної допомоги, прозорими тарифними механізмами, розвитком міждержавної інфраструктури та інтеграцією до європейського енергетичного ринку.

Для Придунав’я це питання має особливе значення. Дунайський регіон поступово формується як простір, де перетинаються енергетичні, логістичні, безпекові та гуманітарні виклики. Саме тому енергетична співпраця України з Румунією та Молдовою має розглядатися як частина ширшої стратегії регіональної стійкості — поряд із розвитком портів, транспортних коридорів, прикордонної інфраструктури та механізмів кризового реагування.

Доходи Transelectrica від аварійної допомоги сусіднім країнам показують, що енергетична вразливість України та Молдови вже має конкретний економічний вимір для регіонального ринку. Водночас ця ситуація підтверджує стратегічну роль Румунії як енергетичного партнера та необхідність для України прискорити перехід від режиму екстреного реагування до системної енергетичної стійкості.