SANY Renewable Energy розпочала будівництво вітрової електростанції потужністю 168 МВт у Сербії

Китайська компанія SANY Renewable Energy розпочала будівництво вітрових електростанцій Alibunar A та Alibunar B на північному сході Сербії. Загальна потужність проєкту становитиме 168 МВт, а обсяг інвестицій оцінюється у 240 млн євро.

Проєкт передбачає будівництво двох вітрових електростанцій: Alibunar A потужністю 96,6 МВт та Alibunar B потужністю 71,4 МВт. Загалом буде встановлено 40 вітрових турбін, які, за очікуваннями, вироблятимуть близько 480 ГВт·год електроенергії на рік.

Це перший масштабний інвестиційний проєкт SANY Renewable Energy у сфері вітроенергетики в Сербії та важливий етап розширення компанії у Центральній і Східній Європі. Інженерні роботи, закупівлі та будівництво виконуватиме PowerChina Chengdu Engineering.

Проєкт отримає державну підтримку Сербії через механізм ринкових премій та 15-річні контракти на різницю в цінах, які охоплюють 70% встановленої потужності. Відповідну підтримку проєкти отримали за результатами другого раунду аукціонів з відновлюваної енергетики.

За словами представника SANY Renewable Energy Тан Чао, Сербія має сприятливий інвестиційний клімат для розвитку відновлюваної енергетики, а регіон Південного Банату характеризується значним вітровим потенціалом та рівнинною місцевістю, придатною для реалізації таких проєктів.

У компанії наголошують, що Alibunar є знаковим прикладом китайсько-сербської співпраці у сфері зеленої енергетики в межах ініціативи «Пояс і шлях» та механізму співпраці Китаю з країнами Центральної та Східної Європи.

Вітропарк матиме дві підстанції 35/220 кВ, комутаційну підстанцію 220 кВ та лінію електропередачі довжиною 12,5 км. Місцева влада муніципалітету Алібунар заявила про підтримку інвестора та готовність сприяти реалізації проєкту.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Будівництво вітрової електростанції Alibunar потужністю 168 МВт є показовим прикладом посилення інвестиційної активності у секторі відновлюваної енергетики на Балканах. Для Сербії цей проєкт має не лише енергетичне, а й інституційне значення, оскільки демонструє практичну роботу механізмів державної підтримки, аукціонів та довгострокових контрактів на різницю в цінах.

Важливо, що йдеться про проєкт із чітко визначеною виробничою, фінансовою та інфраструктурною логікою: значна встановлена потужність, прогнозована річна генерація, підключення до мережі та залучення великого міжнародного інвестора. Така модель підвищує передбачуваність ринку й формує умови для подальшого залучення капіталу у відновлювану енергетику.

Експерти Інституту зазначають, що для Дунайсько-Балканського регіону розвиток вітроенергетики має стратегічне значення в контексті енергетичної безпеки, декарбонізації та зменшення залежності від імпортних енергоносіїв. Сербський приклад також демонструє, що країни регіону дедалі активніше використовують відновлювану енергетику як інструмент модернізації економіки та інтеграції до європейського енергетичного простору.

Для України цей досвід є актуальним з погляду післявоєнного відновлення енергетичної інфраструктури. Поєднання конкурентних аукціонів, довгострокових гарантій для інвесторів, локальної інфраструктурної підтримки та міжнародного технологічного партнерства може бути корисним при формуванні нових проєктів у сфері вітрової та сонячної енергетики.

В ІДД вважають, що особливу увагу варто приділяти не лише будівництву генерації, а й розвитку мережевої інфраструктури, балансування та умов для інтеграції нових потужностей до енергосистеми. Саме ці фактори визначатимуть ефективність «зеленої» трансформації у країнах Дунайсько-Чорноморського регіону.