Сербія розпочинає другий етап проєкту з розвитку біомаси за підтримки KfW, ЄС та уряду Німеччини

Сербія розпочинає другий етап проєкту, спрямованого на розвиток ринку біомаси та модернізацію систем централізованого теплопостачання. Проєкт реалізується за підтримки німецького банку розвитку KfW, Європейського Союзу та уряду Німеччини.

Загальна вартість другого етапу становить 31,9 млн євро. Його реалізація триватиме до 2029 року та передбачає будівництво і реконструкцію систем централізованого теплопостачання у Прієполє, Нові-Пазарі, Княжеваці та низці інших міст Сербії.

У Прієполє передбачено будівництво нової теплоелектростанції з котлом на біомасі потужністю 6 МВт, прокладання близько 3255 метрів розподільчої мережі, модернізацію 43 підстанцій, а також встановлення обладнання для виробництва деревної тріски.

У Нові-Пазарі наявну теплоелектростанцію планують розширити шляхом встановлення нового котла потужністю 5 МВт та інтеграції сонячної електростанції. Такий підхід демонструє поступовий перехід від традиційних викопних видів палива до комбінованих локальних моделей відновлюваного теплопостачання.

Очікується, що другий етап проєкту дозволить щороку генерувати близько 55 000 МВт·год відновлюваної енергії та скоротити викиди парникових газів приблизно на 20 000 тонн CO₂-еквіваленту на рік.

Фінансова структура другого етапу включає позику KfW у розмірі 20 млн євро, грант Європейського Союзу на 9,9 млн євро та грант уряду Німеччини на 2 млн євро.

Перший етап проєкту реалізовувався у 2018–2024 роках і мав загальну вартість 27 млн євро. У його межах були введені в експлуатацію теплоелектростанції на біомасі в Малі-Зворнику, Прибої, Нові-Пазарі та Майданпеку. Фінансування першого етапу забезпечувалося кредитом KfW у розмірі 20 млн євро, грантом KfW на 2 млн євро та грантом Швейцарії на 5 млн євро.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Другий етап сербського проєкту з розвитку біомаси є важливим прикладом практичної модернізації муніципальної енергетики у країнах Південно-Східної Європи. Йдеться не лише про заміну викопного палива відновлюваними джерелами енергії, а й про структурне оновлення систем централізованого теплопостачання, які в багатьох містах регіону потребують технологічної реконструкції та підвищення ефективності.

Особливе значення має те, що проєкт поєднує кілька компонентів: будівництво котелень на біомасі, модернізацію тепломереж, оновлення підстанцій, розвиток локальної сировинної бази та інтеграцію сонячної генерації. Такий комплексний підхід дозволяє не лише зменшити викиди CO₂, а й сформувати більш стійку модель місцевої енергетики, орієнтовану на використання регіональних ресурсів.

Для Сербії цей проєкт має значення в контексті енергетичного переходу, виконання кліматичних зобов’язань і поступового наближення до стандартів Європейського Союзу. Підтримка з боку KfW, ЄС та уряду Німеччини свідчить про те, що модернізація теплопостачання в Західних Балканах розглядається як частина ширшої європейської політики декарбонізації та енергетичної безпеки.

Аналізуючи досвід Сербії, для України експерти Інституту  наголошують, що у процесі післявоєнного відновлення українські громади потребуватимуть не лише відбудови пошкодженої інфраструктури, а й переходу до більш ефективних, локалізованих і стійких систем теплопостачання. Використання біомаси, особливо у громадах з наявною лісовою, аграрною або деревообробною базою, може стати одним із напрямів зменшення залежності від природного газу та підвищення енергетичної автономії.

Експерти Інституту Дунайських досліджень вважають також, що сербський приклад демонструє важливу тенденцію для всього Дунайсько-Балканського простору: муніципальна енергетика поступово переходить від моделі централізованої залежності до моделі локальної стійкості, де ключову роль відіграють відновлювані джерела, міжнародне фінансування та спроможність громад управляти власною енергетичною інфраструктурою.