Українським морським коридором перевезено понад 205 млн тонн вантажів, з них понад 120 млн тонн — зерно

Український морський коридор залишається одним із ключових інструментів забезпечення глобальної продовольчої безпеки та підтримки експортної спроможності України в умовах повномасштабної війни. Від початку його роботи ним уже перевезено понад 205 млн тонн вантажів, з яких більш як 120 млн тонн становить зернова продукція.

Про це заявив міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба під час зустрічі з міністром інфраструктури Польщі Даріушем Клімчаком.

За словами Кулеби, попри постійні російські атаки, українські порти продовжують функціонувати, розвиватися та виконувати роль важливого елемента міжнародної логістичної системи.

«Україна сьогодні — гарант глобальної продовольчої безпеки. Попри постійні російські атаки, українські порти продовжують працювати та розвиватися. Від початку роботи морського коридору вже перевезено понад 205 мільйонів тонн вантажів, з яких більше 120 мільйонів тонн — зерно. Ми готові до партнерства у концесійних проєктах, портова інфраструктура стала одним із ключових напрямів Інфраструктурної платформи URC-2026», — зазначив міністр.

Під час зустрічі сторони також обговорили практичні питання українсько-польського транспортного співробітництва. Зокрема, йшлося про ситуацію на українсько-польському кордоні, тривале оформлення автобусів у пунктах пропуску та недостатню пропускну здатність окремих переходів, що призводить до збільшення часу очікування для пасажирів.

Окрему увагу приділили функціонуванню польської системи SENT для реєстрації перевезень територією Польщі та необхідності врегулювання проблеми необґрунтованих штрафів для перевізників.

У фокусі переговорів також були продовження дії «транспортного безвізу», розвиток залізничного сполучення та реалізація спільних інфраструктурних проєктів за підтримки Європейського Союзу.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Показник у понад 205 млн тонн вантажів, перевезених Українським морським коридором, свідчить не лише про відновлення морської експортної логістики, а й про формування нової моделі стійкості української транспортної системи в умовах війни. Частка зернових вантажів — понад 120 млн тонн — підтверджує стратегічне значення морського напрямку для продовольчої безпеки країн-імпортерів та для стабільності аграрного сектору України.

Водночас розвиток морського коридору не зменшує значення сухопутних і дунайських маршрутів. Навпаки, досвід останніх років показав, що Україна потребує багатоканальної логістичної системи, у якій морські порти Великої Одеси, дунайський портовий кластер, залізничні переходи та автомобільні пункти пропуску мають працювати як взаємодоповнювані елементи єдиної експортної інфраструктури.

Українсько-польський напрямок у цьому контексті залишається критично важливим. Проблеми з пропускною здатністю кордону, оформленням пасажирських і вантажних перевезень, а також застосуванням регуляторних систем на кшталт SENT мають не лише адміністративний, а й економічний вимір. Вони впливають на швидкість торгівлі, вартість логістики та передбачуваність перевезень для бізнесу.

Для України принципово важливо, щоб подальше продовження «транспортного безвізу» супроводжувалося не лише політичними рішеннями, а й практичним усуненням вузьких місць на кордоні, цифровою синхронізацією процедур, розвитком залізничної інфраструктури та модернізацією пунктів пропуску.

У середньостроковій перспективі саме поєднання морського коридору, дунайської логістики та ефективних західних транспортних переходів визначатиме здатність України зберігати роль важливого експортного та транзитного актора у Чорноморсько-Дунайському регіоні.