Дунай — ключ до торгівлі та економічного відновлення України

Дунайський напрям дедалі чіткіше розглядається не лише як тимчасова логістична альтернатива в умовах війни, а як стратегічний економічний коридор для післявоєнного відновлення України та регіонального розвитку Нижнього Дунаю.

Генеральний директор Секретаріату Дунайської комісії Манфред Зайтц взяв участь у щорічному саміті Міжнародного транспортного форуму, який проходив у рік 20-річчя цього майданчика. На полях саміту він долучився до семінару «Практичні шляхи відновлення та модернізації транспортного сектору України», присвяченого як нагальним матеріальним потребам українського транспорту, так і довгостроковій аналітичній підтримці відновлення транспортних сполучень України. Дунайська комісія повідомила про участь Манфреда Зайтца в саміті та окремо винесла тему Дунаю як чинника торгівлі й економічного відновлення України.

У центрі обговорення були питання координації відновлення водних, наземних, авіаційних та інших транспортних шляхів. Для України це має принципове значення, оскільки транспортна система сьогодні виконує не лише економічну, а й безпекову функцію: забезпечує експорт, імпорт, гуманітарну логістику, промислові поставки та стійкість регіонів.

У своєму виступі Манфред Зайтц представив діяльність Дунайської комісії в межах «Дунайського шляху солідарності» та звернув увагу на публікацію Реєстру збитків, завданих російськими військовими діями в регіоні Нижнього Дунаю. За даними Дунайської комісії, Реєстр створено рішенням 104-ї сесії ДК для збору даних про дії Російської Федерації, які системно перешкоджають вільному й безпечному судноплавству в регіоні Нижнього Дунаю.

У нинішньому безпековому контексті Дунай та його порти підтвердили свою критичну роль для українського експорту й імпорту. Водночас їхнє значення не обмежується кризовою логістикою. Йдеться про довгострокову основу для економічного відновлення України, посилення транскордонної взаємодії та формування нового регіонального простору зростання.

Окремий акцент було зроблено на перспективі створення інтегрованого, сталого та стратегічно важливого економічного коридору на Дунаї. Однією з таких ідей є транскордонна зона економічного розвитку Нижнього Дунаю — Lower Danube Cross-Border Economic Development Zone, яка може охоплювати Україну, Румунію та Молдову, а також мережу портових локацій. У такій моделі Нижній Дунай може бути не периферійним транспортним простором, а структурованим коридором зростання, пов’язаним із ЄС.

Ця концепція має одразу кілька вимірів. Для України вона може стати інструментом післявоєнної економічної відбудови. Для Молдови — механізмом передвступної конвергенції з Європейським Союзом. Для Румунії та ширшого Дунайського регіону — засобом активізації регіонального розвитку, інфраструктурної координації та промислової кооперації.

Важливою є ідея трансформації нинішнього «Дунайського шляху солідарності» у перший у Європі повністю цифровий транспортний коридор для безперебійного транскордонного руху між ЄС, Україною та Республікою Молдова. Дунайська комісія вже позиціонує Danube Solidarity Lane як напрям роботи, спрямований на покращення логістики внутрішнього водного транспорту та руху в портах Нижнього Дунаю, а також на використання потенціалу вантажних перевезень у коридорі Rhine-Danube TEN-T.

Коментар ІДД

Інститут Дунайських досліджень розглядає виступ Генерального директора Секретаріату Дунайської комісії як важливий сигнал: Дунай поступово переходить із категорії кризового маршруту в категорію довгострокової інфраструктурно-економічної стратегії для України та всього регіону Нижнього Дунаю.

Для України принципово важливо, щоб дунайська логістика не залишалася лише реакцією на блокування або руйнування традиційних транспортних шляхів. Вона має бути інституціоналізована як окремий напрям державної та міждержавної політики, що поєднує порти, залізницю, автомобільні коридори, митні процедури, цифрові сервіси, індустріальні майданчики та регіональний розвиток.

Концепція транскордонної зони економічного розвитку Нижнього Дунаю є особливо перспективною, оскільки вона дозволяє перейти від логіки «транзиту вантажів» до логіки «створення вартості». Для українського Придунав’я це означає потенціал нових виробничо-логістичних ланцюгів, залучення інвестицій, розвиток портових сервісів, складської інфраструктури, переробки, ремонту, енергетики та суміжних секторів.

Не менш важливим є цифровий вимір. Якщо Дунайський шлях солідарності буде трансформований у повністю цифровий транспортний коридор, це може суттєво зменшити транскордонні затримки, підвищити прозорість логістики, спростити митне адміністрування та посилити інтеграцію українських портів Ізмаїл, Рені й Усть-Дунайськ із європейською транспортною системою.

Водночас такий сценарій потребує не лише міжнародної підтримки, а й чіткої української управлінської позиції. Потрібні узгоджена стратегія розвитку Дунайського портового кластера, інвестиції в залізничні та автомобільні підходи, цифровізація портово-митних процедур, тарифні стимули та системна координація між центральною владою, регіоном, громадами, портовими операторами й міжнародними партнерами.

Коментар Віталія Барвіненка, директора Інституту Дунайських досліджень:

«Сьогодні Дунай для України — це не лише маршрут експорту чи імпорту. Це простір, у якому може формуватися нова модель економічної стійкості держави. Якщо ми говоримо про післявоєнне відновлення, то маємо мислити не окремими портами або окремими перевезеннями, а цілісним Дунайським коридором розвитку.

Ідея транскордонної зони економічного розвитку Нижнього Дунаю є надзвичайно важливою для України. Вона дозволяє поєднати інтереси українського Придунав’я, Румунії, Молдови та Європейського Союзу в одному практичному форматі. Це може бути не просто логістичний маршрут, а простір промислової кооперації, інвестицій, цифрових рішень і нової регіональної політики.

Для нас принципово важливо, щоб українські дунайські порти були не периферією транспортної системи, а повноцінним входом України до європейських економічних коридорів. Саме тому розвиток Ізмаїла, Рені, Усть-Дунайська, прикордонної інфраструктури та суміжних громад має розглядатися як частина великої стратегії відновлення України.

Дунай уже довів свою роль у період війни. Тепер завдання полягає в тому, щоб перетворити цю роль на довгострокову перевагу України у мирний період».